Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · с. 15сторінка оригіналу ↗

СПІВАК Ç УКРАЇНИ ДИВУЄ СВІТ

Слово Просвіти, №13 за 2005 рік

МИСТЕЦЬКА МАНДРІВКА Це — рядок із вірша, написаного давно. І коли я під’їжджала цього разу до нічного Риму, переконалася в своїй інтуїтивній версії, бо величний “капітел”, як його називають італійці, сяяв сферично на тлі темних небес. Та я трохи зі щемом озиралася на мерехкий зоряний розсип, який залишився за спиною, — крихітні містечка гірської Умбрії, яку називають серцем Італії за казкову красу ландшафтів, любовно збережену старовинну архітектуру ще від етрусків, за етнічні й культурні традиції, яким понад 5 тисяч років. Саме в гірській Умбрії, де асоці- Джанкарло Валентіні “Самотній” ація італійських художників “Сполето-арт” організувала низку благодійних акцій “Полотно серця”, я провела майже тиждень, зігрітий весняним сонцем. Бо весна в Італії починається не за календарем. Хоча нинішню італійці вважають занадто холодною, ніж зазвичай. Мініатюрні срібні хвоїнки, що танули в повітрі, — такий незвичайний сніг я ловила в долоні у старо- НАШОГО ЦВІТУ... Соліста Мюнхенської опери Та6 раса Конощенка вітчизняні меломани знають переважно за класичними аріями та народними піснями. Їх співак свого часу записав на Українському радіо. Нечасто в мистецьких передачах звучить його м’який бас, але щоразу після такого концерту слухачі телефонують до редакції і цікавляться: хто він, володар цього чудового голосу? Дитинство і юність Тараса минули в мальовничому містечку Бровари недалеко від Києва. Хлопець виріс у сім’ї, закоханій у музику й народну пісню. Батько Володимир Федорович Конощенко — відомий диригент, композитор, педагог, заслужений працівник культури, іменем якого названа одна з вулиць Броварів. Мати — Лілія Григорівна — педагог-дефектолог. Прапрадід Тараса Андрій Конощенко — сучасник видатних композиторів Миколи Лисенка та Кирила Стеценка, був визначним українським фольклористом. Юний броварчанин навчався на диригентсько-хоровому факультеті Київського музичного училища імені Р. Глієра. Одночасно був учасником рок-групи “Альтернатива”. Педагог із вокалу Іван Гнатович Поливода першим розпізнав вокальну обдарованість свого студента, і випускник училища встувинному парку міста Сполето, і для італійців це було ще більше диво, ніж для мене. Недавнє журналістське відрядження до Італії — вже друга зустріч із землею, яку, очевидно, поцілував Господь, бо крім споглядання вражаючої краси ландшафтів тут переживаєш відчуття благодаті — рідкісну гостю душі. Може й справді невипадково сучасна наука, визначаючи характер ментальності народу, бере до уваги природне середовище, навіть тектонічні розломи й геологічні родовища цієї місцевості. Бо італійцям, випестуваним у колисці розкішної флори, не бракує і власної щедрості серця. 19 березня в італійському місті Сполето відбулася благодійна акція “Палітра солідарності з Азією”, в якій взяли участь також семеро київських художників, що передали до Італії свої картини, написані на дерев’яних палітрах. За задумом ініціатора акції, відомого італійського художника Джанкарло Валентіні, який очолює асоціацію “Сполето-арт”, 200 картин на дерев’яних палітрах були виставлені на аукціон, кошти від продажу картин, — а це мільйон євро, — передано на допомогу потерпілим від стихійного лиха в Азії. Це вже не вперше митці з Умбрії підтримують своїм мистецтвом тих, хто потрапив у біду. Скажімо, кошти від попереднього проекту “Полотно серця” передали медичній асоціації з переливання крові та для онкохворих. Італійці сподіваються, що нипив на вокальне відділення Національної музичної академії (клас педагога Зінаїди Бузини). Навчаючись у музичній академії, Тарас Конощенко співав у вокально-хоровому ансамблі “Київ”, який зайняв перше місце в Україні та здобув право поїхати на Міжнародний фестиваль хорових колективів у місті Цвіккау (Німеччина). Тут голова журі професор Бляшке, вражений голосом юного українця, запросив Тараса до аспірантури у Вищій німецькій музичній школі в Мюнхені поза конкурсом серед навчального року. Це була Доля. Останній курс Національної академії Тарас закінчив заочно за два роки в аспірантурі, завершив навчання, успішно долаючи мовний бар’єр. Працював на Мюнхенському радіо, в Мюнхенській філармонії. Згодом співав у Мюнхенській опері, спочатку як хорист, а потім як соліст. Тарас Конощенко став лауреатом міжнародних конкурсів молодих оперних співаків у Карлових Варах (Чехословаччина), Барселоні (Іспанія). На фестивалі “Золота пальма” в Лігурії (Італія) молодий українець зачарував усіх оксамитовим голосом, отримав звання лауреата та спеціальну премію фестивалю. нішня акція стане також початком нових культурних відносин і можливого обміну з київськими художниками. Вже у травні митці зі “Сполето-арт” привезуть до Києва велику виставку своїх робіт і пропонують спільно провести з нашими художниками акцію “Полотно серця” у Київській міській галереї “Лавра”. Власне, оце моє журналістське відрядження до Італії на запрошення митців “Сполето-арт” і викликане прагненням художників з Умбрії привернути увагу до свого нового проекту, вивести його на міжнародний рівень. Галерея та офіс асоціації “Сполето-арт” розміщені на вулиці Фонтесекка, у перекладі — сухих фонтанів. Головний персонаж картин художника Джанкарло Валентіні — сакральний мандрівник, який, приймаючи біль і проминаючу суєтність цього світу, віддає йому добро свого серця. Очевидно, що творче кредо митця визначило і його суспільну позицію, втілену в подібні акції. А щодо мандрівок, то цей гірський край ніби виліплений Небесним скульптором для романтиків. Я до завершення своєї подорожі не могла сприйняти як реальність довколишні краєвиди: арки, дворики, стрілчасті вежі на крутих схилах, здавалося, що ця досконала краса — театральні декорації. Та вранці мене будили справжнісінькі італійські півні, такі ж справні й пунктуальні, як українські. Потім дзвонили в ближньому храмі, де я знайшла фрески знаменитого Філіппо Ліппі. Твори уславлених італійських художників можна побачити не лише в колекціях Ватикану чи галереї Уффіці, а навіть у найвіддаленіших містечках. Як і природних щедрот, так і краси мистецтва тут вистачає на всіх. Сполето через неймовірно чарівні ландшафти називають еліксиром життя і водночас генетич- Тарас Конощенко вже дванадцятий рік живе в Німеччині. Зі знайомства з усесвітньо відомим диригентом Зубіном Метою почалася нова сторінка в житті молодого виконавця. Йому почали доручати великі ролі. Лейтенант Сунега в “Кармен” Бізе, граф Сірін у “Піковій дамі” Чайковського та інші. Із 2003 року Конощенко має в Мюнхенській опері гостьовий контракт. Зараз Тарас бере участь у міжнародних проектах, співпрацюючи з такими знаними митцями, як Пласідо Домінго, диригенти Джеймс Левайн, Кент Нагано. Улітку, співаючи в опері “Фауст” Берліоза, гастролював у Тель- Авіві, Хайфі (Ізраїль), Барселоні (Іспанія). Коли звучала опера “Персифаль” Вагнера, яка взагалі рідко ставиться на світових сценах, зали Берліна, Дассау, Баден- Бадена аплодували українському співакові, м’який бас широкого діапазону заворожив усіх. Восени в Мюнхенській опері Тарас виконав “Реквієм” Моцарта. Співаючи в Мюнхенській опері, Тарас опанував французьку, англійську, італійську мови, а німецькою володіє вільно, навіть розмовляє з баварським акцентом. Але жодна з іноземних мов не може замінити рідну. Творчі шляхи Кононим кодом, що реконструює італійську історію завдяки збереженій старовинній архітектурі. Щоб відчути його атмосферу, вам порадять блукати містом без мети, крок за кроком, смакуючи сюрпризи відкриття у кожному античному переході, де, як кажуть у Сполето, кожне вікно народжує подію. Тож ніби мимохіть, за першим рогом вузького завулку з незмінним ліхтарем, мов з антикварної лавки, відкриватиметься храм св. Сальваторе ще палеохристиянської культури, археологічний музей, церква св. Петра і навіть місцевий колізей із майже збереженим амфітеатром. Бо на цій землі чи не в кожному місті свій колізей, і нащадкам не здалося, що історичних пам’яток надто багато. Їх не перетворили ні в клуби, ні в зерносховища. Мені розповіли, що товариство охорони пам’яток історії і культури в Італії дієвіше, ніж наша податкова інспекція. Без їхнього дозволу не можна змінити навіть вигляд даху власного будинку, не кажучи про об’єкти давньої архітектури. Італійці переконані, що якість життя залежить не тільки від сучасного сервісу, а й від культурного середовища. Скажімо, в нещенка перетинаються з багатьма співвітчизниками, котрі мешкають за межами України й виступають на європейських сценах. Тоді випадає можливість поспілкуватися рідною мовою. Серед тих, хто спеціально приїхав із-за кордону в Київ, аби 26 грудня віддати свій голос за майбутнього українського Президента, був і Тарас Конощенко. Тарас мріє повернутися в Україну, та, мабуть, зробить це нескоро. Коли гостював у мами та старенької бабусі, записав на україн- z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин