Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
“Мова наша — вічна категорія”. Володимир Загорій
Слово Просвіти, №13 за 2007 рік
мувати його, а й навіть приймати чеки жертводавців із Канади, які прагнуть допомогти проведенню патріотичного мовного марафону, з’явилася реальна загроза зник% нення престижних і популярних мовних змагань. Українські ЗМІ на% віть поспішили повідомити, що сьо% мий Міжнародний конкурс з україн% ської мови імені П. Яцика вже не відбудеться. Із цим не погодився генеральний директор АТ “Фармацевтична фір% ма “Дарниця”, президент Ліги укра% їнських меценатів Володимир Заго% рій. Він узяв на себе всю відпові% дальність за долю конкурсу. Очо% люване ним підприємство стало го% ловним меценатом мовного турні% ру. Володимир ЗАГОРІЙ — наш спів% розмовник.
І ще одна окрема тема — письменники, внесок яких у справу конкурсу важко переоці! нити. Від самого початку тут із нами разом були й Анатолій Дімаров, і Петро Перебийніс, і Анатолій Качан, і Василь Клічак, і Анатолій Камінчук. Самовіддано працює наглядова ра! да, яку очолює Віктор Баранов. У наших ма! сових заходах охоче брали участь Павло За! гребельний, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський. — Мені довелося чути, що конкурс з української мови видихається. А після то% го, як фундація Петра Яцика перестала в ньому брати участь, він може взагалі зникнути. Що Ви на це скажете? — Навпаки. Як бачите, VII конкурс став ще масовішим. До нього активно долучилися Збройні сили держави. Міністр оборони Анатолій Гриценко видав спеціальний наказ про участь військових у патріотичному мовному турнірі. Ширшим стало представництво в конкурсі діаспори. Ще масовішою була участь людей у радіодиктанті, який ми проводили разом із Національною радіокомпанією України… Я абсолютно переконаний: масштаб престижного й популярного національного проекту не звужується, а навпаки — розши! рюється. Це всі побачать уже на VIII турнірі. Українцям потрібен такий масовий захід, спрямований на піднесення престижу україн! ської мови. Він потрібен державі. І якщо хтось із високих посадовців не згоден із цим, це ще не значить, що саме він — держава. Держава передовсім — це ми, хто має в цій землі рідні могили, українські люди, чиї діти житимуть у цій країні. А щодо вождів і міністрів, то їхній час обмежений, їхнє перебування на владно! му Олімпі має початок і кінець. Народ не має початку й кінця. Мова наша не має початку й кінця. Це вічні категорії. Тож думаймо про віч! не, працюймо для нього.
Спілкувалася Світлана КОРОНЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
