Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Якщо вже не вдається бути святим, то треба бути хоча б чесним.

Слово Просвіти, №13 за 2007 рік

*** Волосся на мені заворушилось, як сотник бити цвяхи приказав… А як розповісти про це?! …“Звершилось”, як Сам Ісус востаннє проказав. Страшні то муки… Що тут ще гадати — те розпинання страшно і згадати. …Отак валялись черепи в рові, а так от хрест підводили в крові… А люди на Голгофу прибували. Дивились, як долоні прибивали. Й плювали в бік розп’ятого Христа, як і усю дорогу до хреста… А хрест важкий був… Він лише до рогу доніс його, а далі вже не зміг… … Хоч я ось іншу згадую дорогу, а там, на тій дорозі, — радість, сміх. І цих людей з обіймами палкими! Вони були в неділю не такими… Вони ж очей до ранку не стулили й Ісуса ждали, як найбільше з див. Йому ж дорогу одягом стелили, коли в Єрусалим Він уїздив! І зеленню стелили шлях, і віттям. Таке уперше на очах моїх… Його ж тоді показували дітям, піднявши понад головами їх! І хоч не мав Він ні святого сану, ні титулів високих при дворі — йому хвалу співали і осанну і зрячі, і сліпі, й поводирі. Ще й досі крики радісні витають, де Він проїхав, сівши на осля! … Це людоньки… Вони вас привітають, вони ж і розіпнуть вас опісля. *** Одні плювали. Другі так дивились. А вояки маслинами давились і глузували, спершись на списи: “Якщо Ти Цар, то Сам Себе спаси!” А в нього ж рана запеклась на рані! І всі такі залиті кров’ю, рвані. Бо там, де з батога звисав свинець, лишалось рване тіло чи синець. Він і тоді, як прибивали руки, очей Своїх сльозами не зросив. Він довго на хресті терпів ці муки. А потім тихо пити попросив. Та ті, які весь час Христа жалили,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин