Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Валерій ГЕРАСИМЧУК РОЗП’ЯТТЯ, або МАРІЯ БІЛЯ ХРЕСТА Уривки з трагедії
Слово Просвіти, №13 за 2007 рік
нітрохи й тут Його не пожаліли. Вина Йому подав хтось із катів. Але Ісус прийняти не схотів.
Тоді вино забрали і натомість дали Ісусу оцту чи ропи… Зате Марія втратила свідомість і так і впала поміж черепи.
Поблідла вся. Зробилась біла!біла. Тоді схопилась і кудись побігла. Та все благала: “Не приймай вина…” Напевно, збожеволіла вона.
Вона й раніш — то закричить, то стихне, поклавши палець на свої вуста.
…А бігла, то казала все, що встигне із чистою водою до хреста…
А із Христа тим часом насміхались. Хто на слова дошкульніший, змагались. І під мовчання згідливе, німе, кричали: “Хай Він Сам Себе зніме!”
З Ісуса кпили навіть два злочинці, яких на той час поруч розп’яли.
…А фарисеї сіли на овчинці і глек вина за успіх розпили…
А Він зітхнув так тяжко, що долина здригнулася. І духа враз віддав. Й заплакала Марія Магдалина, яку хтось разом з Ним колись видав.
Запричитала, скільки стало сили. Всі інші і собі заголосили. І руки підняли в небесну синь, сказали: “Він і справді Божий Син!”
Усі забули про плювки й огуди і почали себе гатити в груди.
…Вони тихцем кидають жеребки і ділять одяг, наче жебраки.
Та вороння ще кряче там зловіщо. Месію розп’яли… Але за віщо?!
Іван Хреститель, як почав хрестини, казав про Нього вдень і уночі, що не доломить Він очеретини і що ґнота не згасить на свічі!
Він же прийшов для миру і любові. А довелося із хрестом брести…
… Усіх пророків ждуть хрести дубові. І взагалі усіх нас ждуть хрести.
Гряде кінець. І будуть люті січі. І трупи в клоччях порваних верет. …Знайдуться ті, які погасять свічі, а потім доламають очерет…
*** І ось на кручах, де місця скалисті, спить мій Синочок у новій колисці… …Ти, Сину, в сні боровся проти зла? А я Тобі водиці принесла…
(Аж тепер складає човником свої долоні).
У місті оддала останню драхму якомусь водовозу із села… …Ти так тоді благально мовив “прагну”, що я спішила й глека не взяла.
То я води у пригорщу набрала. …А вояки наставили списи й дивились люто крізь свої забрала… А потім ще й накинулися пси.
А в мене ж ані каменя, ні палиці. Сама не знаю, як я і втекла. …Я бігла… А вода текла крізь пальці… Усе текла. Текла!текла!текла…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
