Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Слід шанувати людей, які засвідчили одвічне прагнення нашого народу жити в незалежній державі”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ВШАНУВАЛИ ТАРАСА БУЛЬБУAБОРОВЦЯ «СВІЧА ПАМ’ЯТІ»

Слово Просвіти, №13 за 2008 рік

За сприяння Рівненської ОДА та обласної організації УНП на Рівненщині відбулися урочистості до 100-річчя з дня народження засновника та головного командира УПА Тараса Бульби-Боровця. У ці дні на запрошення Василя Червонія вшанувати земляка прибув син головного командира УПА Романа Шухевича Юрій. Завітали до Рівного делегації зі Львова, Хмельницького, Луцька й Олевська. Делегація з Коростеня на урочистостях в Олевську Тарас Дмитрович Боровець (псевдо Тарас Бульба, Чуб, Гонта) народився 9 березня 1908 у селі Бистричі Березнівського району на Рівненщині. Працював каменярем, згодом став власником каменоломні. У роки польської окупації Західної України на Поліссі проводив пропагандистську роботу. 1930 року заснував організацію “Українське Національне Відродження”. Кілька разів його заарештовували польські спецслужби, 1934—35 рр. перебував в ув’язненні у Березі Картузькій. У 1939—1941 роках під час більшовицької окупації продовжував роботу з організації націоналістичного підпілля на Поліссі й Волині. На початку німецько-радянської війни 1941—45 років сформував і очолив партизанські виділи Поліської Січі в місті Олевську. У лютому 1942 року повстанські загони на чолі з Боровцем діяли в Костопільському та інших районах. У березні—квітні 1943 року вів переговори зі штабом УПА-Північ, однак пропозицію про входження його відділів у єдиний повстанський рух відхилив. У липні 1943 року перейменував очолювані ним загони в Українську Народно-Революційну Армію і створив спільно з І. Мітрингою Українську Національно-Демократичну Партію. 18—19 серпня 1943 року УНРА роззброїли частини Української Повстанської Армії. Наприкінці листопада 1943 року (за деякими даними — 1 грудня) Боровця заарештувало ґестапо у Варшаві й ув’язнило у концтаборі Заксенгаузен. Звільнений у вересні 1944 року. У літературному музеї Уласа Самчука 11 березня зібралися письменники, просвітяни, історики на “Свічу пам’яті”, щоб послухати очевидців, які бачили знаменитого отамана Поліської Січі. На цьому заході письменники Є. Шморгун, Л. Рибенко говорили про те, що Тарас Боровець мав літературний хист, адже написав кілька художніх творів (деякі рукописи ще не знайдено), відомі десятки його публікацій у журналах та газетах. Невеликим накладом вийшла окремим виданням п’єса Бориса Боровця “На своїй землі” за книгою Т. Боровця “Армія без держави”. Микола ФЕДОРИШИН, голова Рівненського обласного об’єднання “Просвіти”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин