“Свята земля, ти вічно з нами”. В. Симоненко · с. 5сторінка оригіналу ↗
ЧИ БУДЕ ВІДРОДЖЕННЯ?
Слово Просвіти, №13 за 2008 рік
Іван БОНДАРЕНКО, с. Вербівка Кам’янського р-ну Черкаської обл.
Виконання указів Президента, законів і постанов Верховної Ради України, рішень Кабінету Міністрів, спрямованих на прискорення земельної реформи, гальмували комуністи разом із соціалістами. Сьогодні в селі ситуація катастрофічна. Убогість, занедбаність. Село впало, і відродити його дуже складно. В середині 90-х років був шанс для успішного функціонування виробництва в Україні, але цього не сталося. Справжній господар знов не виріс, бо не було умов для його становлення. Яскравий приклад сьогодні — Китай, який від комун перейшов на дрібнотоварне виробництво. Китайці раз і назавжди розв’язали зернову проблему. Китайські комуністи виявилися набагато мудрішими за українських лівих, які не дали можливості всім охочим господарювати. Після розпаювання землі й майна на папері людям просто не дали господарювати. Державні інституції також не сприяли розвитку індивідуальних господарств: пільгових кредитів не було, малогабаритної техніки за доступними цінами — також. Все залишили напризволяще. Більшість колишніх колгоспників, не маючи можливості господарювати на своїй землі, розбіглася по всіх усюдах. Так зване великотоварне виробництво взяло гору. При переході на дрібнотоварне виробництво в середині 90-х років ситуація в селі була б іншою. Кожен працівник був би при ділі. Село житиме лише тоді, коли в ньому мешкатимуть молоді здорові люди. Саме їм треба було створити умови для господарювання. Усі європейські країни пройшли саме такий шлях. Чому виріс американський господар? Бо кожному, хто хотів господарювати, давали за 1 долар 70 га землі та повну державну підтримку. Землю українським селянам ні у 20-ті, ні в 90-ті не дали. Земельна реформа загальмувала на півдорозі. Постає питання: з чим іти в СОТ? У селян вироблену продукцію посередники скуповують за безцінь. Селянин ледве виживає, тяжко працюючи, а посередники процвітають. Досвід підказує, що жити і розвиватися село могло б за умови дрібнотоварного виробництва, якби селяни мали землю і майно та сприятливі умови для господарювання. Працездатні селяни вже розбіглися з цієї благодатної землі, залишилися здебільшого невдахи або пенсіонери. Моє рідне село гине на очах. Не можу його порятувати, бо в Україні є “п’ята колона”. Якщо все триватиме так, як хочуть комуністи і соціалісти, села зникнуть.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
