Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

СУВОРА ПРОЗА ВІТЧИЗНЯНОГО КАНОНУ

Слово Просвіти, №13 за 2008 рік

Уляна ГЛІБЧУК 20 березня все якось збіглося: книжковий ярмарок, латаття снігу, день народження Публія Овідія Назона… Припізнившись, натрапила на “хвіст” офіційного відкриття весняного Медвіна. За якусь мить він уже розокремився на реальних і публічних персон: Миколу Жулинського, Леоніда Фінкельштейна, Олександра Афоніна… “Про що говорили?” — спитала письменницю Яну Дубинянську. “Читали вірші. Всесвітній день поезії чи то сьогодні, чи завтра”. Тепер зрозуміло, чому мені з самого ранку мугикається: “А поруч вона, бліда, мов цитата з Корану, повідомила тихо, що завтра прибуде весна…” На цьому поезія закінчилась, і потяглася весела проза Київського книжкового ярмарку: торгівля, підрахунок прибутків і затрат, автограф-сесії з письменниками, презентації нових видань… З усіх презентацій особливо зацікавила “Українська мала проза ХХ століття: Антологія”. Книжка виглядає більш ніж солідно. “Мов півтори цеглини”, — відзначив директор “Факту” Леонід Фінкельштейн. З цієї нагоди видавництво організувало “круглий стіл”, за який запросили літературознавця й упорядника антології Віру Агеєву, професора Києво-Могилянської академії Володимира Панченка, письменників Івана Андрусяка і Людмилу Таран, члена-кореспондента НАН України, літературознавця Тамару Гундарову. Роль модератора на себе взяв пан Леонід: — Під обкладинкою цієї антології зібрано тридцять письменницьких імен, які, на думку упорядника, визначальні у ХХ столітті. Тема нашої розмови — баланс між “малою” й “великою” прозою в українському літературному каноні ХХ століття. Тут є люди, причетні до цієї книжки, їм і слово. Зокрема Віра Агеєва, бо саме на неї покладено всю відповідальність… — Мені пророкують мало не кримінальну відповідальність. Насправді я з самого початку попереджала, що пропоную власну версію українського класичного канону. Досі подібну сміливість собі дозволяли й інші літературознавці. Наприклад Микола Євшан з його баченням українського модернізму. І якщо хтось ще запропонує свою версію, то чому б ні? Інша річ, де знайдемо видавця-самогубцю, щоб це все видати? Це дуже захопливо — зрозуміти, що справжня класика, а що вважали класикою, але воно виявилося літературним мотлохом у ХХ столітті. І насамкінець з’ясувати, що українська література ХХ століття у дуже несприятливих умовах виявилася не менш цікавою, ніж європейська. Читач отримає насолоду. — Віро Павлівно, а чи відчували Ви якесь надзавдання? — Скажу інакше: не відчуваю “зерна неправди за собою”. — Тоді питання до Івана Андрусяка, який писав вступне слово до прози Юрія Косача. У нашій літературі прозу пишуть переважно колишні поети. Чи не шкодить це українській прозі? — Великої різниці між прозою й поезією не бачу. Аби вона тільки була літературою… — Питання до Людмили Таран, яку можна вважати багатожанровою літераторкою: і поетеса, і новелістка, і літературна дослідниця. Сучасну поезію називають по-різному: пластиліновою, американською, поезією бітників, сучасним верлібром. Ця поезія не дуже переймається римами. Скажіть, будь ласка, це поезія чи мала проза? — Я так категорично не розділяла б: або—або. Час такий, що утворюються абсолютно нові поетичні форми і перетікають одна в одну. Так передається сучасне світовідчуття. Але гірше те, у чому я мушу зізнатися й покаятися. Колись ішла в книгарню й купувала до десяти поетичних збірок. І майже одразу їх “ковтала”. Мені здавалося, що десь поміж них захована істина, про яку ще не знаю. Але зараз майже не стежу за поезією. Читаю прозу. — Питання до професора Володимира Панченка. Чи був в українській літературі ХХ століття визначний роман? — Розпочну трохи здаля. Найкращим мірилом канону є ситуація, коли індивідуальні канони літературознавців збігаються. Загалом погоджуюся з добором текстів у цій антології, але вважаю, що тут не вистачає одного імені: Іван Франко. Закінчення на с. 13 10–11 СЬОГОДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПЕРИ Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106 УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 850 709 грн. 00 коп.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин