Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Повернувшись із фронту, колишні сол! дати охоче приставали до гурту просвітян, аби розбудовувати власну державу”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ЗБЕРЕГЛИ І ПРИМНОЖИЛИ ДУХОВНІ СКАРБИ ЕТАПИ ПОСТУПУ ПОДІЛЬСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»

Слово Просвіти, №13 за 2008 рік

партій, колишні солдати охоче приставали до гурту просвітян, аби розбудовувати власну державу. Після остаточного приходу до влади більшовиків (листопад 1920 р.) роботу товариства суворо контролює ревком, а згодом просвітянські осередки підпорядковуються відділам народної освіти під патронатом Політосвіткому. Всі осередки проходили перереєстрацію з дозволу Політосвіткому, добирали кадри і проводили заходи тільки з дозволу політичного комісара. Радянська влада переслідує просвітян, а 1923 року і зовсім припиняє роботу “Просвіти”. Членами подільської “Просвіти” були відомі в Україні мовознавці Григорій Голоскевич (село Супрунківці), Степан Дложевський, Федір та Антон Шумлянські, Сергій Іваницький, мистецтвознавці Віктор Приходько, Володимир Січинський, батько адмірала флоту Микита Горшков, письменники Григорій Костюк, Володимир Герасименко, Микита Годованець. Тут доречно нагадати, хто очолював Подільське крайове товариство “Просвіта”: лікар Кость Солуха (1906—1917); учитель Євген Шманкевич (1918—травень 1919); учитель Євген Кондрацький (1919—1920); учитель Антон Шумлянський (1920—1923). П р о с в і т я н а м важко було працювати за будь-якої влади. “Просвіта” заважала окупантам, бо стояла на захисті національних інтересів українського народу. Нова хвиля просвітянського руху здійнялася 1989 року, коли було створено обласне товариство української мови “Родовід” (голова Микола Магера). 1990 року його очолив Василь Горбатюк, а в грудні 1994 р. головою обласного товариства “Просвіта” став письменник Віталій Мацько. На цій посаді він перебував 10 років. Нині обласний осередок очолює член Національної спілки письменників України, поетеса Ніна Шмурикова- Гаврилюк. Просвітяни Хмельницької області причетні до державотворчих процесів. З-під пера М. Магери, В. Горбатюка, Н. Шмурикової-Гаврилюк, В. Мацька, М. Федунця, В. Нечитайла, О. Ванжули, В. Кравчука, П. Маліша, В. Міхалевського виходять нові книги, написані на гідному художньому рівні, пройняті вболіванням за рідну мову, за свій народ, за Україну. Популярність серед подолян здобули Дні української писемності і мови, Шевченківські дні. Просвітяни Поділля беруть активну участь у літературно-мистецьких заходах: щороку проводять Булаєнківські читання у селі Сорокодубах Красилівського району, Свято байки у Кам’янці-Подільському, Прилюківські читання (с. Божиківці Деражнянського р-ну), вечори вшанування репресованих і замовчуваних майстрів пера і пензля. Обласне товариство “Просвіта” налагодило зв’язок з українцями діаспори. В середині 90-х багато книг у дарунок одержано від Товариства української мови імені Т. Шевченка, що діє у м. Чикаґо (голова товариства Віра Боднарук). Поважна громадська організація за понад сто років свого існування завжди відігравала важливу роль у збереженні й примноженні духовних скарбів українського народу. За інформацією Хмельницького обласного об’єднання “Просвіти” Премію ім. В. Булаєнка поетові Миколі Мачківському вручає поет Микола Федунець

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин