Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Слово Боже, слово віще, Як свічу, оберігай!” · с. 12сторінка оригіналу ↗

НЕНАЧЕ СКАРБ ДОРОГОЦІННИЙ

Слово Просвіти, №13 за 2008 рік

“Життя духовного основа” — таке високе визначення давав рідній мові видатний поет Максим Рильський. Саме ці рядки стали назвою збірки статей і висловлювань про мову класика української літератури ХХ століття, яку впорядкували культурологи Ніла Підпала і Ольга Макаренко. У передмові до збірки лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан пише про Максима Рильського як про поета вишуканого стилю, тонкого знавця мови, людину енциклопедичних знань: “Ясність і простота — основні риси поетичного письма Рильського. Поет розумів, що начало всіх начал — бездоганне знання мови. І вивчав її, оволодівав нею, класифікував її (у словниках), уважно слухав, всотував її. Співмірність слова і предмета була для нього головним художньо-естетичним завданням. Світовідчуття поета було адекватним його мові”. Максим Тадейович упродовж усього життя боровся за чистоту української мови, закликав плекати її, як парость виноградної лози. А ще — бути свідомими і щедрими серцем носіями і оберігачами української мови, передавати її наступним поколінням, як найдорожчий скарб. Тож поновімо у своїй пам’яті бодай деякі висловлювання видатного майстра слова про українську мову. Нехай вони ще і ще раз нагадають нам про потребу частіше заглядати у словник, ніби зерно для засіву, добирати найвагоміші, найдовершеніші слова, що стали б у наших устах яскравими виразниками нашої душі, думок, почуттів, прагнень. Отож прислухаймось до думок і порад Максима Рильського. Мова — не тільки знаряддя думки, а й один із чинників її. “Про мову” Мова — могутнє знаряддя і шкільного навчання, і наукової та публіцистичної думки, і ораторського мистецтва, і поетичної твор! чості, і ділового листування, і дипломатичних переговорів та ін. Не тільки поет, прозаїк, драматург, але й фізик чи математик доконче повинні мати до своїх послуг багатий, гнуч! кий, точний і виразний мовний апарат. “Словник і питання культури мови” Мова повинна бути сучасною, так. Але це ніяк не значить, що вона повинна втрати! ти свій національний колорит. Ми пишаємо! ся нашою прекрасною мовою, ми любимо її — і ми повинні дбати про неї, бо вона — зна! ряддя людської мислі, бо вона — крила на! шої пісні. “Крила нашої пісні” Єдиний народ повинен мати єдину літе! ратурну мову, яка живиться всіма джерела! ми народної мови, і, в свою чергу, впливає на мовну практику всіх верств суспільства. “Цікава і цінна книга” Нове життя нового прагне слова. “Нове життя” Викладати мову — це означає передов! сім прищеплювати любов до мови. Це мож! ливе, звісно, тільки тоді, коли така любов ог! ріє серце самого вчителя. “Друзям-учителям” Неначе скарб дорогоцінний, Ми рідне слово берегли. “Слово про тугу й щастя” Підготувала Ніна ГНАТЮК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин