Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Цей спів — через серце, від серця”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

АБЕТКА ВІДОМИХ ІМЕН

Слово Просвіти, №13 за 2008 рік

Драматична життєва доля стала запорукою того, що спів Борка набув глибинної чистоти-щиросердності. Людина, в якої немає власного багатого внутрішнього досвіду переживань, розчарувань і просвітлень, так не заспіває. Цей спів — через серце, від серця. Він здатен зацікавити навіть тих, хто оперу не слухає і не любить, бо справжнє мистецтво — поза жанровими умовностями й особистими вподобаннями. Перед тим, як вступити до Київської консерваторії, Ігор Борко співав у Національній капелі бандуристів, у чоловічому квартеті “Явір”, у військових ансамблях, закінчив музичний факультет педінституту імені М. Драгоманова. У консерваторії Ігор став останнім — улюбленим і блискучим — учнем незабутнього Костянтина Огнєвого. Оперна кар’єра Борка “підстелена” дивовижно стабільними перемогами у престижних конкурсах вокалістів (з 1996 до 2003 рр.), зокрема у II Міжнародному конкурсі імені М. Дестінової (вона співала разом із Карузо) у Чехії, Міжнародному конкурсі оперних співаків імені Франциско Віньяса в іспанській Барселоні (знаменитий італійський тенор Луїджі Альва здивовано констатував: “Я не знав, що в Україні можуть бути співаки такого високого класу”), у VIII Міжнародному конкурсі оперних співаків імені Вінченцо Белліні в Італії (президент конкурсу Марчелло Аббадо порівняв голос Ігоря Борка з голосом видатного італійського співака Беньяміно Джільї). У Франції на IX Міжнародному конкурсі співаків в Аквітанії його акомпаніатором у другому і третьому турах була дружина славнозвісного Ніколая Гедди Надія, яку захопив голос українського співака. Соліст Національної опери України імені Т. Шевченка Ігор Борко виграв 5-й Великий Турнір тенорів у польському місті Щецин. У замку Поморських князів співаки різних країн виконують популярні оперні арії, зокрема Верді, Пуччіні, Доніцетті. Улюбленця обирає публіка (вона голосує квітами) і оркестр. Український співак став безперечним героєм конкурсу, фаворитом і меломанів, і оркестрантів. “Газета Виборча” написала: “Ігор Борко осяяв блиском свого оксамитового голосу і зворушив глядачів”. Тритисячна публіка вручила українцеві 894 троянди і обрала Першим тенором, а музиканти оркестру подарували Ігореві Борку жовту майку лідера з написом “Улюбленець оркестру”. Та в дивній країні Україні шлях творчої людини встелений не квітами, а шипами. Останнім часом талановитому українцеві розкривала обійми Америка, Росія, Чехія, а ось Батьківщина в особі функціонерів від мистецтва виявляє незрозумілу байдужість. Ігор Борко блискуче виконує тенорові партії в “Шукачах перлин” Бізе, у “Фаусті” Гуно, у “Лючії ді Ламмермур” Доніцетті, у “Богемі” Пуччіні, “Травіаті” та “Ріголетто” Верді. У його репертуарі чимало творів, які майже не виконують його колеги. Серед них, приміром, арія Італійського гостя з опери “Кавалер троянд” Ріхарда Штрауса, арія Фернандо з опери Доніцетті “Фаворитка”, арія Артура з опери Белліні “Пуритани”, що нездоланні для багатьох тенорів. За його участю знято два музичні фільми. У фондах Національного радіо зберігається чимало творів, які записав співак. Але на сцену Національної опери “національне надбання” допускають надто рідко. — Пане Ігорю, що цікавого відбулося у Вашому артистичному житті останнім часом? Зізнаюся, була не одна безсонна ніч у пошуках відповіді. Потім на одній з радіопередач я навіть сказав: “Дорогі мої слухачі, прошу вас не ставити мені запитання, чому я не співав Фауста в Національній опері”. — Можна тільки дивуватись: Ви “видали на гора” всі можливі аргументи, Вашим співом захоплюється Європа, Америка, Азія, але в Україні байдужі до цього. Тривожить і те, що наші чудові оперні співаки мають мізерну дискографію. Хоч на думку численних шанувальників, такі голоси, як Ваш, слід увічнювати. Куди дивляться рекордингові компанії, радіо, телебачення? — Вони дивляться на розпіарених, а я не вмію себе рекламувати. Хоч у мене справді багато шанувальників-друзів, та, напевно, ще більше шанувальників за кордоном, де до мистецтва зовсім інше ставлення. Тому і від’їжджають туди наші співаки світового рівня. Назавжди. Мене також неодноразово запрошували. Але я українець, отже, повинен жити в Україні і працювати для України. Співаю, щоб люди не забували свого рідного коріння — української пісні, української культури.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин