“Історія мистецтва починалася з трипільської кераміки”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ДИВО У ГЛИНЯНОМУ ГЛЕЧИКУ
Слово Просвіти, №13 за 2008 рік
Дирекція художніх виставок України Міністерства культури і туризму України спільно з Музеєм українського народного декоративного мистецтва презентувала Всеукраїнську виставку “Світ глиняного дива” у приміщенні самого музею. Вона розпочинає великий мистецький проект “Кераміка України. Традиції тисячоліть”. Уперше за час незалежності України започатковується тривала масштабна акція популяризації та підтримки українського керамічного та фаянсово-порцелянового виробництва. Проект має на меті показати історію керамічного виробництва в минулому та сучасний розвиток мистецтва кераміки, фаянсу та порцеляни. Проведення Всеукраїнської виставки “Світ глиняного дива” — перший етап заходу. У ньому взяли участь народні майстри та професійні художники-керамісти з усієї України. В експозиції презентовано 200 творів сучасних художників, що органічно доповнюють постійну музейну експозицію. Це дає можливість показати широкий спектр мистецьких уподобань і повну картину сучасного стану керамічної справи в Україні. Відкрили виставку автори ідеї, організатори та мистецтвознавці: Адріана Вялець, директор Музею українського народного декоративного мистецтва: “Вітаю всіх у Музеї українського народного декоративного мистецтва. Коли Дирекція звернулася до музею з пропозицією бути співорганізатором всеукраїнської виставки кераміки, ми з радістю погодилися, оскільки подібного заходу не було за всі роки незалежності України. Адже кераміка — феномен світової культури. Історія її невичерпна, як і сама культура людства. Колекція нашого музею налічує десятки тисяч пам’яток української кераміки з давніх часів до сьогодення. Наші спеціалісти спільно із працівниками Дирекції художніх виставок працювали над її створенням, були вражені багатством і розмаїттям творів, які сьогодні тут представлено”. Віктор Самарський, заступник директора з виставкової ді-
Фото Карини Вострякової
Сергій Борщевський представляє книгу Альгірдаса Кумжі ції”, ілюстровану його ж світлинами, і представив кілька фільмів з експедиції, які можна назвати документальним доробком литовської команди. Автор оповідає, як він із досвідченими альпіністами піднімався на одну з найвищих гір світу Шишу-Пангму (8046 м). Ця гора останньою з чотирнадцяти “восьмитисячників” піддалася людині. Альпіністи зізнаються, що з усіх найвищих Гімалайських гір краєвиди Шиші-Пангми найгарніші, але у неї дуже “примхлива вдача” — ураганні вітри, підступні льодові розколини й лавини.
Карина ВОСТРЯКОВА, Олена МОРОЗОВА
“Чого я мандрую? Іноді протестую, іноді тікаю, іноді перевіряю свої дитячі сни…” Ці слова — спроба Альгірдаса Кумжі, Посла Литовської Республіки в Україні, пояснити свою залежність від незалежності, яку відчуває турист, долаючи пустелі, джунглі, гори. Величні гори Гімалаї й стали темою зустрічі у затишному бічному приміщенні театру “Колесо”. Пан Посол презентував свою книжку “Гімалаї. Щоденник однієї експедияльності та наукової роботи Дирекції художніх виставок України: “Хочу подякувати працівникам музею за те, що вони відгукнулися на нашу пропозицію створити такий проект. Ідея визрівала давно, адже у нас керамічне виробництво трохи обійдене увагою мистецтвознавців і публіки, хоч це шедевральні твори. Історія мистецтва починалася з трипільської кераміки, і про Трипілля ми дізналися завдяки керамічним виробам, знайденим під час археологічних розкопок. Шкода, що до нас не завітали представники Міністерства культури і туризму України, але я радий, що тут присутні багато художниківкерамістів. Запрошення розсилали в усі осередки, обласні спілки, і нам дуже приємно, що люди готові підтримати цей проект і виставити свої твори. На виставці представлено роботи народних майстрів і високопрофесійну кераміку. Я вважаю, нам вдалося здійснити задумане”. Зоя Чегусова, мистецтвознавець: “Щаслива бачити таку надзвичайну виставку й радію ат-
Експедиція, керівником якої був один з найсильніших литовських альпіністів Саулюс Вілюс, закінчилася успішним штурмом вершини. До піка дістався лише один із семи литовців, Міндаугас Ляскаускас (стоматолог за фахом). Пан Посол пише: “Чому саме йому судилося зійти? Він увесь час відчував, що вершина — його мета, а сходження — молитва. Не м’язи піднімають угору, а думки. Коли йдеш у гори, найперше зміцнюєть-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
