Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На допомогу школі · “Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

УРОК 12.

Слово Просвіти, №13 за 2009 рік

ФРАЗЕОЛОГІЯ 1. Фразеологізми. 2. Мовні кліше, штампи, складені найменування. 3. Прислів’я й приказки. 4. Крилаті вислови. 1. Фразеологізми Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула, передає одне значення і, як правило, має певне емоційне забарвлення, називається фразеологізмом. Фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі — почуватися щасливим; брати за душу — розчулювати; робити з мухи вола — перебільшувати; мокрим рядном накрити — лаяти; права рука — найближчий помічник; мороз іде поза спиною — страшно, як сніг на голову — зненацька. Фразеологізми в мові сприймаються і функціонують нарівні із звичайними лексемами. За тим, як їхнє значення залежить від значення слів, з яких вони складаються, фразеологізми бувають: 1) такі, значення яких не випливає із значення окремих слів: правити теревені — базікати; розбити глек — розійтися, посваритися; за царя Гороха — дуже давно; бути на сьомому небі — бути щасливим; 2) такі, про значення яких можна здогадуватися із значення окремих слів: тримати язик за зубами — мовчати; виводити на чисту воду — викривати; п’ятами накивати — втекти; мало каші з’їв — недосвідчений; хоч греблю гати — багато. За тим, що вони позначають — предмет, ознаку, дію, обставину чи почуття, емоції — і якими членами речення виступають, фразеологізми бувають:

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин