На допомогу школі · “Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
МОРФОЛОГІЯ І ПРАВОПИС
Слово Просвіти, №13 за 2009 рік
Морфологія — це будова, способи творення слів, граматичні значення і форми, властиві різним частинам мови. Морфологією називають також розділ мовознавства, що вивчає будову слів, їхні граматичні значення й форми.
Будова слова 1. Закінчення й основа. 2. Корінь. 3. Афікси. 4. Аналіз слів за будовою.
У словах розрізняємо основу й закінчення. Основа в свою чергу може розкладатися на корінь, префікс і суфікс. Крім цього, у слові може бути також постфікс. Основа, корінь, префікс, суфікс, закінчення, постфікс — значущі частини слова (морфеми).
1. Закінчення й основа Закінчення — це змінна частиE на слова, яка, утворюючи різні форми його, вказує на зв’язок між словами в реченні. Щоб правильно визначити закінчення, треба зіставити різні форми того самого слова. Наприклад, визначаючи закінчення в слові радісного, змінюємо його за відмінками, родами, числами: радісному, радісний, радісна, радісних. Змінилася тільки частина Eого. Отже, це закінчення. Звуки, що змінюються внаслідок чергування, до закінчення не належать: друг, друг/а, друз/і, друж/е; ок/о, в оц/і, оч/ей; сидж/у, сид/иш. Визначаючи закінчення, як і будь-які значущі частини слова, треба орієнтуватися не на написання слова, а на вимову, тобто на його звуковий склад. Наприклад, у слові сім’я закінчення Eа, а не Eя. Встановлюємо це, усно відмінюючи слово: [сімй-а], [сімй-і], [сімй-у], [сімйейу]. Так само: [надій-а], [надій-і], [надій-у]; [земл-а], [земл-у]. Якщо в змінюваному слові в якійсь його формі нема закінчення, кажемо, що це слово має нульове
Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову О. Ольжича: “Тепер я скрізь, де…”
3. Афікси Афікси — всі інші значущі частини слова, крім кореня. Частина слова, яка стоїть перед коренем і надає слову нового значення або відтінку, називається префіксом. Слова мають переважно по одному префіксу: пере/мога, під/мо/ га, ви/мога, з/магання, на/маган/ ня, по/магати. Іноді в слові буває два або більше префіксів: до/по/ мога, на/по/готові, на/в/пере/йми, на/в/з/до/гін. Частина слова, яка стоїть між коренем і закінченням, називається суфіксом. Суфікси бувають словотворчі і формотворчі. Словотворчі суфікси надають слову нового значення або відтінку: роб/от/а, роб/ітник, роб/оч/ий, зароб/іток, перероб/к/а, вироб/ нич/ий; сон/ечк/о, гарн/есеньк/ий. До словотворчих суфіксів, а не до закінчень відносимо і застиглі колишні закінчення в прислівниках: радісн/о, згор/и, додом/у, дочист/ а, вноч/і, час/ом, зрешт/ою, по/ нов/ому. Формотворчі суфікси допомагають творити різні форми того самого слова: зроби/ти (неозначена форма дієслова), зроби/в, зроби/ л/а (минулий час), зробив/ши (дієприслівник), коліща — коліщ/ат/и, плем’я — плем/ен/і (непрямі відмінки іменників IV відміни). Постфікс — частина слова, яка ставиться після закінчення: вчить — вчить/ся, якого — якого/сь, яко/ го/небудь.
4. Аналіз слів за будовою Слова за їхньою будовою аналізуємо в такому порядку. Насамперед з’ясовуємо, з яких звуків складаються аналізовані слова. Для цього їх промовляємо або записуємо в транскрипції, наприклад: боєць — [бойецґ], побої/ ще — [побойішче], прибій — [при/ бґій], б’ють — [бйутґ], розбили. Далі визначаємо їхні закінчення й основи. Для цього кожне слово змінюємо. Іменник боєць змінюється так: бійця [бґійца], бійцеві — [бґійцевґі] і т. д. Отже, основа в цьому слові закінчується звуком ц ([бо/ йец/]), закінчення нульове. Змінюємо іменник побоїще: побоїща [по/ бойішча], побоїщу [побойішчу] іт. д. Доходимо таким чином висновку, що в цьому слові основа [по/ бойішч/], закінчення /е. У слові прибій чиста основа й нульове закінчення. Дієслово б’ють має ще такі форми: б’ю [бйу], б’єш [бйеш] іт. д. У ньому весь час повторюється частина [бй] — це основа, а закінчення, отже, /уть (а не /ють). Дієслівна форма розбили змінюється за родами й числами: розбила, розбило; отже, тут закінчення /и. Тепер знаходимо спільну частину для цих споріднених слів — вона буде неоднакова через різні чергування звуків: [/бой/], [/бой/], [/бґій/], [/бй/], [/би/]. Це корінь. Усе, що перед коренем, — це префікси: у слові побоїще префікс по/, у слові прибій префікс при/, у слові розбили префікс роз/. Усе, що між коренем і закінченням, — це суфікси: у слові боєць суфікс /ец/, у слові побоїще суфікс /ішч/, у слові розбили суфікс /л/. У словах прибій і б’ють суфіксів немає. Отже, аналіз наведених слів за будовою повинен мати такий вигляд (див. табл.).
Перевірте себе. Самостійно проаналізуйте за будовою слова прибій, побоїще, боєць, розбили, б’ють і свій аналіз звірте з поданим вище.
Далі буде.
Урок 13.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
