Постаті · “Родовий патріотизм письменника став прологом до становлення історичної та національної пам’яті”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
УКРАЇНСЬКА ГОГОЛІАНА
Слово Просвіти, №13 за 2009 рік
34 сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО проголосила 2009-й Роком Гоголя. Український тиждень у штаб-квартирі цієї організації 1 квітня відкрив Василь Вовкун. Жителі Парижа зможуть ознайомитись із виставкою графічних робіт Сергія Якутовича за мотивами геніального ювіляра, а також відвідати кінопокази фільмів “Гоголь. Загублений рай”, “Тарас Бульба”, “Вечір на Івана Купала”, “Пропала грамота”. На державному рівні 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя відзначають в Україні, Росії, а також у культурно-інформаційних центрах при дипломатичних установах України за кордоном.
27 березня цього року Міністерство культури і туризму презентувало програму вшанування творчості видатного письменника, спрямовану, зокрема, на реалізацію Указу Президента України та розпорядження Кабінету Міністрів України. Власне, вже названі тут заходи — заглавні події цієї програми.
Фото Ксенії Гладишевої
Учасники конференції в Міністерстві культури і туризму: Богдан Ступка, міністр Василь Вовкун, Сергій Якутович
Тарас ЧУХЛІБ, доктор історичних наук
НАКАЗНИЙ ГЕТЬМАН ЄВСТАФІЙ ГОГОЛЬ Микола Гоголь походив із старовинного шляхетсько-козацького роду, що з давніх часів проживав в Україні. Одним з яскравих його представників був Євстафій (Остап) Гоголь, який входив до козацької старшини Війська Запорозького за гетьманування Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, а також сам перебував на посаді наказного гетьмана Правобережної України у 1675—1678 роках. Його довголітня державна, політична та військова діяльність розпочалася з вибухом національно-визвольної війни українського народу в середині XVII століття й була насичена подіями різного характеру. Соратника Богдана Хмельницького, який протягом 27 років був полковником Війська Запорозького й останні п’ять років свого життя очолював козаків Правобережної України, було поховано в Межигірському монастирі. Багато років по тому тут зберігалися два Євангелія (одне львівського видання 1644 року в срібно-золотому обрамленні), подаровані Євстафієм Гоголем монастирю разом із срібними келихом, хрестом, кадильницею й чаркою. На обкладинці львівського Євангелія зроблено напис, що 3 квітня 1661 року полковник подільський Остап Гоголь купив цю книгу разом із дружиною Іриною, синами Прокопом та Іллею й дочкою Настасією і “придав [її] на вічні часи до храму”. Вже після смерті Є. Гоголя на Євангелії з’явився ще один напис: “Літа 1679 місяця Генваря дня 3 погребен е[сть] в монастиры общежителном Межигорском Киевском, в церкві Гня Преображенія, в склепі благочестивій православний раб Божий Еустафій Гоголь, Гетман войска его Корол. М. Запорож.” Сьогодні це дорогоцінне українське Євангеліє зберігається в Краснодарській крайовій науковій бібліотеці Російської Федерації.
“Гоголь народився в Україні, й це його рік. Його Територія, його Простір і його Земля”, — зацитував себе самого міністр. Гоголіана Києва-театрального означена прем’єрою вистави “Одруження” в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, виставою “Ревізор” у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, балетом “Ніч перед Різдвом” та оперою “Тарас Бульба” в Національному академічному театрі опери та балету ім. Т. Шевченка; Муніципальний театр покаже “Гравців”, а Театр юного глядача на Липках — “Різдвяну ніч” за творами М. В. Гоголя. Здійснення постановок нових вистав та показ вистав діючого репертуару відбудуться по всій Україні. На Полтавщині у ці дні побуває Президент — державне святкування Року Гоголя земляки письменника відзначать відкриттям пам’ятників, художніми виставками, святковими концертами, виставами. Як відомо, у Полтавській об-
Ілюстрація Сергія Якутовича до повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба”
ласті є три музеї Миколи Гоголя, які все ще перебувають у комунальній власності. А це означає, що вони забезпечуються матеріально місцевою владою, тож не зрозуміло, чи зможе Полтавщина забезпечити життєспроможність туристичного маршруту, об’єднавши чотири райони області, пов’язані з життям і творчістю всесвітньо відомого земляка.
Літературно-мистецьку премію ім. М. В. Гоголя цього року буде присуджено вперше. Ювілейна монета, зчіпка з двох марок “Микола Гоголь (1809— 1852)” і “Тарас Бульба”, конверт “Перший день. 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя (1809—1852)” порадують не лише колекціонерів, ай усе населення України. Програма, запропонована Міністерством культури і туризму України, справді різноманітна: Олег Скрипка влаштовує етно-диско “Вечорниці” в Москві у клубі “Гоголь”, режисер Влад Троїцький продовжить свій культурно-мистецький проект “Гоголь-Fest”, численні художні виставки та міжнародні наукові конференції й симпозіуми закличуть до нас гоголезнавців з усього світу. Гоголь — це передусім слово. Сім томів в оригіналі та сім томів перекладів Гоголя українською, колективна монографія “Гоголь і слов’янський світ: російська та українська репетиції”, бібліографічний покажчик та антологія наукових праць гідно довершать творче вшанування письменника, який, працюючи в російській літературі, відкрив світові українську культуру. Інф. “СП”
бував там у почесному засланні. Семен Юхимович також навчався у Києво-Могилянській академії й служив на Чернігівщині протягом 1715—1734 років бунчуковим товаришем. Був одружений з Іриною Скоропадською, донькою лівобережного гетьмана Івана Скоропадського від його першої дружини. Вона походила з родини чернігівського полкового обозного Никифора Калиниченка. Тож Микола Гоголь був і нащадком гетьмана Скоропадського. 1725 року брав участь у Гілянському поході, а 1727-го був серед козацьких депутатів, посланих до Москви для відновлення гетьманату в Україні. 1734 року в складі козацького корпусу свого дядька Якова Лизогуба брав участь у поході на Польщу, пов’язаному із втручанням Російської імперії в боротьбу за престол Речі Посполитої на боці Августа ІІІ. Під час цього походу він і загинув. Предка Гоголя поховали з військовими почестями у монастирі св. Василія під Гродно. В Україні Семен Юхимович Лизогуб володів великими маєтностями, які налічували близько 600 дворів. Мав трьох синів: Семена, Івана та Василя. Останній був одружений з Мартою Василівною Кочубей, донькою полтавського полковника. Рідним братом прапрадіда по матері Миколи Гоголя Семена Юхимовича був Яків Юхимович Лизогуб. Протягом останніх десятиліть XVII—початку XVIII століть обіймав посади генерального хорунжого, генерального обозного, наказного гетьмана та чернігівського полковника. Він народився близько 1677 року на Чернігівщині. Був одружений з донькою переяславського полковника Івана Мировича Федорою. Брав участь у Великій Північній війні 1700—1721 років. Під час російсько-турецької війни 1710—1711 років Яків Лизогуб очолював українське військо, яке розбило на південно-східних землях України татарську орду й визволило з полону близько трьох тисяч українців.
Далі буде.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
