Читацьке віче · “У житті багатьох країн дедалі більшого значення набуває національне питання”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
ГГУУММООРРИИННАА--22001111 ЗЗ РРООССІІЙЙССЬЬККИИМММ ННААППИИССООММ ННАА ККААШШККЕЕТТІІ
Слово Просвіти, №13 за 2011 рік
Сергій СЛОБОЖАНСЬКИЙ, Одеса
До честі одеситів, які добре знають ціну дотепному й влучному слівцю, вони ніколи не називали 1 квітня днем дурня, для них це свято веселих розваг, яке ось уже 28 років поспіль виплескується на вулиці й площі карнавальною гумориною. Залюблений у це місто і його здобрену кумедними українізмами говірку поет-сатирик Степан Олійник, який народився на Одещині саме на початку квітня, сказав про них: “Море й душі — все відкрите. Свій запал, “своє” слівце… Щедрі й милі одесити! Я люблю їх і за це”. Не випадково ж тисячі туристів прагнуть потрапити у теплі обійми Одеси саме в ці дні. І нинішнього року 1 квітня в Одесі оголошено святковим днем, афіші сповіщають про традиційні й нові заходи. Карнавальна хода стартує біля пам’ятника Катерині II і пройде цього разу Дерибасівською, Приморським бульваром. Родзинкою карнавалу і гала-концерту просто неба стануть виступи учасників
Першого міжнародного фестивалю клоунів “Комедіада”, ініційованого керівником комік-трупи “Маски” Георгієм Делієвим. А ще передбачено відкрити колективний пам’ятник письменникам ХХ століття у саду скульптур Літературного музею, влаштувати “Чисто одеські атракціони”, паради КВВешників і діджеїв. До пізнього вечора триватиме концерт українських і російських естрадних зірок, а на завершення — святковий феєрверк злетить у небо Одеси. Мерія не приховує свого наміру перетворити гуморину на комерційний туристичний проект, але позмагатися у популярності свого карнавалу з Ріо-де- Жанейро їй навіть на думку не спадає. Доповненням нинішнього карнавалу є розцяцьковані платформи, що рекламуватимуть джаз-карнавал, мотозліт Гобліншоу, міжнародний кінофестиваль, парад наречених та інші цьогорічні заходи — своєрідні приманки для туристів. Як і завжди, концертні й театральні зали віддадуть під платні шоу “кроликів”, “Камеді Вумен”, “95-го
Єлизавета ХАФІЗОВА, студентка історичного факультету ДонНУ, заступник голови Донецького обласного татарського культурного центру
Національна самосвідомість як глибинне духовне явище багато в чому визначає різні соціальні процеси. В ній знаходять своє відображення всі сильні й слабкі сторони етносу, кризові моменти й соціальні недуги, суспільні проблеми духовного, економічного, політичного характеру. Тому національна самосвідомість вимагає детального і всебічного аналізу й осмислення. У ній ключ до з’ясування специфічних особливостей міжнаціональних відносин і розв’язання проблем. Весь світ поліетнічний — складається з націй і держав. У житті багатьох країн дедалі більшого значення набуває національне питання. Україна у нас одна. І кожен народ, кожна етнічна група, які мешкають на її теренах, бачать майбутнє України, як і своє власне, через втілення національних, культурних і соціальних прагнень. Побудова тієї України, що нині існує, й тієї, у якій ми хочемо жити в майбутньому, залежать і від титульної української нації, і від національних меншин — усі ми є співтворцями України. Одним із перших законодавчих актів незалежної Української держави став Закон України “Про громадянство України” від 8 жовтня 1991 р., в якому записано, що громадянство України визначає постійний правовий зв’язок особи і держави. Україні притаманні міжетнічний мир та злагода, вони є ознакою внутрішньої соціальної стабільності, толерантного співжиття різних національних спільнот кварталу” та інших невибагливих сміхотунів. Одесити вже не перший рік нарікають, що їхня гуморина втрачає свою неповторність, індивідуальність, а карнавали тепер уже на сміх курям. Зумовлено це не економічною кризою, на яку посилається мерія, а насамперед кризою духовною. Експлуатація заяложеної “одеськості” міста вже не рятує, потрібна нова масштабна концепція фестивалю світового рівня. А він лише тоді стане привабливим, коли набуде яскравих національних ознак. Усе свято необхідно сповнити колоритними обрядовими українськими дійствами та козацькими забавами. Чільне місце у цій веселій веремії можуть посісти звичаєві розваги євреїв, греків, росіян, молдаван, болгар та інших численних етносів Одеси. Джерела народного мистецтва й гумору невичерпні, ці традиції невмирущі. А одеський дух і колорит у поєднанні з етнічними та сучасними танцями, співами, веселощами засяють новими барвами.
Лише одного разу головний герой гуморини був українцем, та й то у кашкеті з російським написом
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
