Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З роси й води! · “Невичерпна творча енергія та нестримна жага до співу надихають митця на нові мистецькі звершення”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Вадим КРИЩЕНКО

Слово Просвіти, №13 за 2011 рік

ПЕРШОКВІТНЕВИЙ З усмішкою Хай журба піде кудись, Щоб душа розквітла… Обманув усіх — родивсь В день на перше квітня. Хочте — вірте, хочте — ні, Хочте — з’їжте сала. Перше квітня — то мені Мама дарувала. Овена срібляста нить Світиться у небі… Як збрешу — мені простіть: Я ж — першоквітневий. * * * Кого я любив — у житті загубив… І вріс у терпіння та звичку. Затихнула пісня — лишився мотив І спомин, як запах суничний. Кого я любив — за туман відійшло, І вже не змогло повториться. І те невимовне, небесне тепло Закрили байдужості лиця. Кого я любив… Пригадалось ім’я, Та вголос не хочу казати. І все-таки, все-таки втішений я: Вписалась любов в мої дати. Колись я любив… Це дарунок століть, Не треба ховатись у нішу. Я знов повторю вам: любіте, любіть І знайте — це найголовніше.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин