З роси й води! · “Невичерпна творча енергія та нестримна жага до співу надихають митця на нові мистецькі звершення”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
Вадим КРИЩЕНКО
Слово Просвіти, №13 за 2011 рік
ПЕРШОКВІТНЕВИЙ З усмішкою
Хай журба піде кудись, Щоб душа розквітла… Обманув усіх — родивсь В день на перше квітня.
Хочте — вірте, хочте — ні, Хочте — з’їжте сала. Перше квітня — то мені Мама дарувала.
Овена срібляста нить Світиться у небі… Як збрешу — мені простіть: Я ж — першоквітневий.
* * * Кого я любив — у житті загубив… І вріс у терпіння та звичку. Затихнула пісня — лишився мотив І спомин, як запах суничний.
Кого я любив — за туман відійшло, І вже не змогло повториться. І те невимовне, небесне тепло Закрили байдужості лиця.
Кого я любив… Пригадалось ім’я, Та вголос не хочу казати. І все-таки, все-таки втішений я: Вписалась любов в мої дати.
Колись я любив… Це дарунок століть, Не треба ховатись у нішу. Я знов повторю вам: любіте, любіть І знайте — це найголовніше.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
