Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пам’ять · “Чим більше часу минає від дня скорботної дати, тим краще усвідомлюємо неперевершену духовну велич і подвижництво В. Чорновола”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

У день сумних роковин

Слово Просвіти, №13 за 2012 рік

Анатолій КОВАЛЬЧУК, голова Бориспільського об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка 25 березня поминали В’ячеслава Чорновола, славного сина України, завзятого й непохитного борця за її волю, голову Народного руху України, народного депутата трьох скликань, Героя України, полум’яного публіциста й мислителя. Вшанування Великого Українця відбулися на Черкащині — його малій Батьківщині, на Байковому кладовищі Києва, а також у нас, на Бориспільщині, коло пам’ятного хреста на місці його трагічної смерті 1999 року. Цього весняного дня багато українців пригадують найяскравіші події з життя В. Чорновола. Його свідомий вибір шляхетної, великої мети — тернистий шлях відкритої і підпільної боротьби за незалежність України; важкі жорна комуністичної репресивної системи, жорстоке покарання трьома термінами ув’язнення й відлучення на довгі 15 років від громадсько-політичного життя, позбавлення можливості позацензурного читання й писання; на 53-му році життя — тріумфальний злет до вершин української політики і всенародного визнання; на жаль, лише 9 років участі у творенні омріяної України. І весь цей останній період життя — постійне перебування на вістрі подій. Сотні глибоко аргументованих промов у Верховній Раді, полум’яних виступів на багатотисячних мітингах, на з’їздах і конференціях, книги, статті, інтерв’ю, численні поїздки Україною й зустрічі з мільйонами людей. Шалений темп виснажливої праці без відпочинку й жалю до себе дається взнаки — у результаті три інфаркти, два з них перенесені на ногах. Далі — несподівана і загадкова загибель, велелюдний похорон, якого ще не бачив Київ… Під час тієї скорботної події її учасники, що за покликом серця з’їхалися до Києва з усіх областей, із сумом констатували: “За тобою, Чорноволе, вся Вкраїна плаче!” Чим більше часу минає від дня скорботної дати, тим краще усвідомлюємо неперевершену духовну велич і подвижництво, героїзм і мужність, постійну готовність до самопожертви, відсутність страху перед поневіряннями задля святої України — риси, які впродовж багатьох років за всіх обставин демонстрував В. Чорновіл у важкій, багатогранній боротьбі за свободу Вітчизни. Це була людина високоморальна, гуманна, чиста, правильна, романтична, доброзичлива, але безкомпромісна, коли йшлося про інтереси Батьківщини. Для України й світу він був і назавжди залишиться найяскравішим символом буремної епохи революційних подій кінця 1980—початку 1990-х років. На прикладі короткого подвижницького життя В. Чорновола та аналізу тодішньої і нинішньої ситуацій бачимо, що, на жаль, в Україні справдився класичний принцип політики: революції задумують романтики, здійснюють — фанатики, а їхніми плодами найчастіше користуються негідники. В’ячеслав Чорновіл, якби він досі був серед нас, не мирився б із тими кривдами, яких зазнає український народ на рідній землі, і разом з іншими чесними політиками гуртував би здорові сили до протистояння знахабнілим представникам пекельної темряви. Люди з гарячим патріотичним

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин