Актуально · “Політика на винищення творців мистецтва стала ганьбою України”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Відкритий лист
Слово Просвіти, №13 за 2012 рік
Доводимо до Вашого відома, що Постановою Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг № 116 від 30.09.2011 року художники, як споживачі комунальних послуг, були віднесені до категорії “Інші споживачі”, що мають сплачувати 980 грн. за одну Гкал. спожитого тепла. Це стало порушенням Постанови Кабінету Міністрів №1539 “Про підтримку діяльності творчих спілок та книговидавничої справи”, відповідно до якої творчі спілки сплачували за комунальні послуги за тарифами, визначеними для населення. Членам Національної спілки художників України незаконно підвищено тарифи на комунальні послуги за творчі майстерні, що безпідставно були прирівняні до підприємств, фінансовий оборот яких складає сотні тисяч, а то й мільйони гривень. Усупереч Закону України “Про Національні творчі спілки”, який визначає статус творчого працівника, Національна комісія з регулювання ринку комунальних послуг прирівняла художників до підприємців та бізнесменів. Кількість Гкал, порушуючи нормативи, визначається за бажанням теплонадавача від 2,5 до 5 Гкал. Не важко підрахувати, що залежно від площі, за тепло треба сплатити від 3000 до 6000 грн, що неприпустимо багато. Така ціна непідйомна для художника. Ми вважаємо, це засіб тотального тиску на митців. Таким чином, застосовуючи фінансові репресії щодо художників, реалізовується політика на знищення матеріальної бази Національної спілки художників України. Творчі майстерні — власність НСХУ (Національної спілки художників України) і збу-
с. 7 · сторінка оригіналу ↗
Голові Львівської обласної ради О. ПАНКЕВИЧУ Голові Львівської обласної державної адміністрації М. КОСТЮКУ
Шановні Голови! Відомо, що через занепад книговидання і книгорозповсюдження занепадає і мова нації. Соромно, що це відбувається не тільки на сході, а й на заході України, що, наприклад, у Львові більшість нових книг не потрапляє у бібліотеки, а на прилавках розпаношилася російськомовна книга, до того ж… видана не в Україні. Ви можете взяти на себе додатковий тягар і змінити ситуацію хоча б у 3-х областях, де можна здобути голоси більшості депутатів. Якщо вдасться те, що пропоную, — то і у всій Україні. Отже, пропоную створити Систему книгорозповсюдження (українськомовного), скорочено — СКР(У), без особливих на те затрат із бюджету. Зрештою, сприяти книговиданню і комплектуванню бібліотек — це прямий обов’язок ОДА і РДА (про міські ради може бути мова пізніше). Для цього необхідно: I. ОДА розробити відповідне положення, а обласній раді ухвалити рішення про його затвердження і створення СКР(У). II. Управлінню з питань телебачення, радіомовлення і поліграфії, управлінню культури ОДА: 1) зібрати і надалі поповнювати інформацію, на добровільній основі, про видавництва, друкарні, гуртівні, книжкові крамниці (адреси, зокрема електронні, телефони, напрями спеціалізації); 2) зібрати вичерпну інформацію про існуючі бібліотеки (особливо державні, комунальні й сільські, шкільні), їхнє фінансування та можливості й потреби щодо придбання книг; 3) постійно збирати інформацію, надавану добровільно, про квартальні й річні плани, а також нові книги видавництв, їхніх авторів і вартість (для цього достатньо звернутися з листами і через ЗМІ до керівників видавництв); цю інформацію вчасно поширювати і доводити до відома бібліотек, гуртівень і книгарень; кооперуватися в цій справі з іншими областями та містами; 4) зобов’язати керівництво і відділи (управління) культури РДА та міських рад збирати і надавати інформацію згідно з пп. 1, 2, 3. III. Сприяти збільшенню коштів на придбання друкованих видань, оформленню замовлень. Книги, які закуповуватимуть за бюджетні кошти, відбирати комісією або на конкурсній основі. IV. Виконавши пункти I і II, звернутися з пропозицією про створення спільної СКР(У) до керівників ОР і ОДА областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської та інших, провести відповідну нараду. Підрозділи СКР(У) повинні бути в кожному районі, місті й на обласному рівні — аж до рівня державного, тоді можна буде подолати СКРУТУ з українським книговиданням, книгорозповсюдженням і державною мовою.
Василь ЩЕГЛЮК, письменник, просвітянин, один із засновників Львівської асоціації видавців та книгорозповсюджувачів
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
