Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З роси й води! · “Про майбутнє України треба дбати щодня, щомиті”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Пісня соборній державі

Слово Просвіти, №13 за 2013 рік

Лариса КАЛЬНИЦЬКА, м. Київ Ш Відділ соціальної тематики Петро АНТОНЕНКО 279-49-47 Відділ просвітянської роботи Надія КИР’ЯН 270-55-57 Відділ культури Микола ЦИМБАЛЮК 279-49-47 Відділ коректури Тетяна ЩЕРБАК Ірина СТЕЛЬМАХ 278-63-69 Комп’ютерна верстка Ірина ШЕВЧУК, Володимир ЖИГУН 278-63-69 Кореспондент Уляна ВОЛІКОВСЬКА Інтернет-редактор Олександр ЛИТВИНЕНКО 279-39-55 Черговий редактор Петро АНТОНЕНКО Бухгалтерія 279-41-46 А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10-Б, м. Київ, 01001 E-mail: slovo_prosvity@ukr.net http://slovoprosvity.org http://prosvitanews.org.ua Видрукувано з готових фотоформ у ТОВ “Поліграфцентр” у середу. Наклад у березні — 22600 евченківський лауреат Олесь Лупій, який цими днями відзначає 75 річчя, може пишатися своїм творчим набутком, адже він досяг успіху в багатьох жанрах — поезії, прозі, драматургії, публіцистиці, за його сценаріями поставлені художні фільми, його романи і повісті часто перевидавалися, а радіовиставу “Ко хана київського князя”, записану ще 1982 року, і нині з цікавістю слухають. Талант Олеся Лупія багатогранний, і про це вже не раз писали критики і літературознавці. А нині хочемо поділитися думками про одну з провідних тем у творчості письменника — про патріотизм. Глибинний зміст цього слова Олесь Лупій зрозумів ще у дитячому віці, в 40 х роках минулого століття на Львівщині, де тривала боротьба вояків із тоталітарною сталінською системою. До їхньої хати часто навідувалися повстанці, серед яких був і батьків брат Михайло Лупій — політвиховник сотні ЕМА “Кармелюк”, якого невдовзі вбили енкаведисти. Від повстанців почув заборонені пісні й поезії. Ще тоді зрозумів, що радянська влада найбільше ненавидить усе українське: мову, літературу, культуру, церкву, традиції, тобто все те, чим відрізнялися українці від інших народів і чим могли пишатися. Хто осмілювався захищати українське, ставав їхнім ворогом. Саме за ту вірність національним традиціям та підтримку УПА родину Василя Лупія і ще двадцять чотири родини із села Нова Кам’янка на Львівщині ви везли до Сибіру. Ще глибше О. Лупій пізнав зміст слова “патріотизм” під час навчання у Київському університеті імені Тараса Шевченка, де знайшов вірних друзів: студентів, молодих літераторів, — уродженців центральних і східних областей, і невдовзі переконався, що всі вони в душі переживають за долю України і прийшли не просто навчатися, а щоб збагатити рідну мову, літературу й культуру. Олесь Лупій із покоління шістдесятників. Працюючи тоді в газетах “Молодь України і “Літературна Україна”, він об’їздив майже всю Україну, познайомився в областях з багатьма молодими літераторами й митцями, писав про них статті й нариси, які не дуже подобалися комуністичним ідеологам. Урешті після публікації статті “Собори душ людських” про роман Олеся Гончара його звільнили з роботи в “Літературній Україні”, але він не занепав духом і став ще активніше працювати в літературі. Майже щороку з під його пера з’являлися книги. Їх об’єднувала тема патріотизму. Як слушно відзначив у своїй статті “Франковою дорогою” Орест Сливинський: “Абсолютно все тематично естетичне зацікавлення Олеся Лупія зводиться до того осердя, яке іменується одним словом — Україна”. Першим висловився про патріотичні мотиви у творчості О. Лупія відомий польський письменник і перекладач, автор роману “Українські ночі” Єжи Єнджеєвич. У статті “Вічно молода Україна”, опублікованій 1964 року у варшавському тижневику “Наша культура”, він писав: “Привертає увагу лірична творчість Тараса Мельничука, Григорія Коваля, Людмили Скирди і Олеся Лупія. Всі вони б’ють по струнах піднесено го патріотизму, героїчної моралі, високих суспільних почуттів… А в Олеся Лупія знаходимо такі гарні слова: Якому серцю Вітчизна найближча, Те серце злетить найвище. Про патріотичні мотиви писав у статті “Молоде жниво” Андрій Малишко: “Зі своїм іменем і краєм підводяться люди з поетичних рядків молодої поезії Лупія… Поет шанує історію свого народу, бо в ній пісня свободи проросла невольницькими плачами”. У статті про поетичну творчість О. Лупія “Свідчення пшеничної стеблини” Дмитро Чередниченко пише: “Відрадно, що автор лишається вірним своїй темі, він оспівує красу людини, її духовну велич, творчі досягнення — все, що складає зміст всеосяжного поняття — Батьківщина”. Привертають увагу і думки літературознавця О. Мишанича у його статті “Данилові стяги над Києвом”: “Історичні твори Олеся Лупія є здобутком української літератури останніх років, новим словом і рубежем у передчасно застарілій нашій історичній белетристиці. Письменник дав читачеві потрібні, актуальні, високохудожні твори, які по новому висвітлюють далекі сторінки історії, відроджують нашу високу духовність, утверджують державність, що має тисячолітню традицію”. Думками про незалежність і розквіт рідного краю перейняті герої драматичних по ем О. Лупія “Любов і лад”, “Володар Високого Замку”, “Гетьман і король”. Про Україну як соборну державу думають герої романів “Падіння давньої столиці”, “Лицарі помсти”, “Гетьманська булава”, “Милява”, “Грань”, “Нікому тебе не віддам”, “Чоловіки не відчувають болю”… Не можна без хвилювання читати твори О. Лупія, присвячені героям УПА, поеми й балади “Сотня”, “Львівський легінь”, “Зелене весілля”, “Чекання”, “Героїня”, “Добра пам’ять”, “Звитяга”. Давно привернули увагу читачів поезії “Батьківщина”, “Держава”, “Самостійна Україна”, “Що з тобою, моя Батьківщино”. Про це свідчать часті передруки їх у колективних збірниках та антологіях. Ці поезії промовляють емоційною, художньо метафоричною мовою, спонукають до боротьби, до протесту. Держава — це твоя любов До краю, де ти народився, Де Божий світ тобі відкрився, Де щастя ти своє знайшов. Віддай талант, своє уміння, Забудь про сяєво клейнод, — Лише служіння Україні Нас об’єднає у народ, — читаємо у вірші “Держава”. Приємно Письменники Я. Ярош, О. Лупій, І. Драч, Надія Непорожня та А. Погрібний на мітингу біля Верховної Ради України. Липень 1991 р. У Свистунівці Сватівського району біля першого на Луганщині пам’ятника Кобзареві (скульптор Ілля Овчаренко), 22 травня буде проведено V Свистунівський фестиваль поезії Тараса Шевченка. Оргкомітет конкурсу запрошує до участі учнів загальноосвітніх шкіл та ліцеїв — читців поезії Шевченка, про Шевченка, а також про Україну, рідний край. Заяви на участь у конкурсі подавати до 1 трав, ня за адресою: 92600, м. Сватове Луганської обл., пл. Радянська 1, Районне об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка; e,mail: [контакт приховано], факс (06471) 3,10,00, контактний телефон [контакт приховано], Сергій Дзюба.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин