«Просвіта» сьогодні · “Минулий рік став періодом зростання активності товариства з такими славними традиціями”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Новостворений осередок діє
Слово Просвіти, №13 за 2014 рік
Йосип ДЕЦОВСЬКИЙ, голова оргкомітету з підготовки Установчих зборів, завідувач лабораторії агроменеджменту Заліщицького агроколеджу ім. Є. Храпливого
Торік українські просвітяни вшанували 145-ту річницю заснування матері-“Просвіти”. Тож для більшості регіонів України минулий рік став періодом зростання активності товариства з такими славними традиціями. Заслуговує на особливу увагу праця крем’янецьких просвітян, які відзначили одразу два ювілеї: всеукраїнського товариства і 95- ліття заснування крем’янецької “Просвіти”. Слухаючи розповідь голови райоб’єднання Лілії Следзінської про роботу їхніх осередків, музею, бібліотеки, літературної студії “Ломикамінь”, захоплюєшся патріотизмом і невтомністю цих людей. Чортківські просвітяни організували “просвітницький” майдан. Його головний режисер Христина Яремчук вдало вплела у вінок народної пошани спогади про засновників чортківської “Просвіти”, їхнього духовного наставника Олександра Барвінського. Приємна звістка надійшла від наших сусідів-борщів’ян. Їхнє об’єднання “Просвіта” визнане кращим. Захоплюємося енергетикою та інтелектом лідера борщівських просвітян Петра Довгошиї. Дізнавшись від нас про намір вшанувати пам’ять нашого краянина із Синькова о. Спиридона Ганкевича в селі Целієві на Гусятинщині, він запропонував залучити його та журналістів “Галицького вісника” до цього гурту. Наша спільна поїздка була успішною. Повагу целівчан до о. Ганкевича засвідчило різнобарв’я осінніх квітів, висаджених на його могилі. Звичку працювати для людей та заради української національної ідеї перейняли в свого знаменитого дідуся його внуки — Іван, Роман, Євген та Зенон Храпливі. Тішать здобутки вихідців із Заліщицького району. З нагоди ювілею “Просвіти” мишківчанин, а зараз мешканець Рівного Михайло Борейко подарував заліщицькому краєзнавчому музею літературу історичної тематики. Серед подарованих книжки видавництва Рівненської міської “Просвіти”, зокрема монографія Маріетти Шагінян “Тарас Шевченко”, історичний роман польського письменника Єжи Енджеєвича, в перекладі з польської нашого краянина Євгена Рослицького, “Українські ночі, або Родовід генія”. Плідна робота цього видавництва здійснюється під керівництвом нашого земляка. Особливо він задоволений результатами співпраці з місцевим письменником Святославом Праском — виданням його роману-трилогії “Здобути, або не бути” на честь 100-ліття генерала УПА Романа Шухевича. Під його орудою як інженера-проектанта в місті Рівному закладений сквер “Просвіти”, а на честь ювілею автора Кобзаря минулої осені посаджено 200 молодих дубків. Справжнім літописцем “Просвіти” у рідному селі Блищанка є Михайло Сопівник. Автор змальовує героїчні сторінки з життя його земляків. Для вивчення просвітянської історії корисна його стаття “Просвіта гартувала патріотів” (“СП”, ч. 44 за 2013 р.) У нашому районі важливу роботу виконали працівники бібліотечної мережі. Саме з їхніх тематичних добірок студентська молодь дізнається про величне минуле просвітян. Ольга Боднар — завідувачка синьківської бібліотеки, підтвердила наші попередні висновки про походження священичої родини Ганкевичів із села Синьків. У священичій сім’ї Олексія Ганкевича і Юстини з Головацьких виховали трьох священиків —
Григорія, Спиридона та Ізидора. Отець Григорій — засновник синьківської “Просвіти”. З його ініціативи 15 грудня 1891 року провели Установчі збори, які заклали відлік історії місцевого просвітянського товариства. Матеріали від Ольги Боднар допомогли нам відповісти на дискусійне питання: чому молоде подружжя Стефанії і Василя Храпливих прибуло в Заліщицький район, в село Ворвулинці? Зрозуміло, батькові Стефанії о. Спиридону був близький і милий наш сонячний край, край Серета й Дністра. У період згасання діяльності “Просвіти” її зміст наповнювали ті, хто звик працювати на благо Вітчизни за покликом серця. Один із них — Михайло Сопилюк, автор книжки “На переломі століть…”. Обидва її видання поповнили наші бібліотеки, збагатили просвітянську джерельну скарбницю. Наведений приклад та багато інших патріотичних починів у колективі аграрного коледжу ім. проф. Є. Храпливого дали логічне підґрунтя для поновлення роботи “Просвіти”. 12 лютого 2014 р. відбулися Установчі збори, які ухвалили рішення створити на базі коледжу первинний осередок “Просвіти”. “Я не сподівалася, що стільки людей виявить бажання об’єднати досвід, інтелект, сили в цій громадській організації”, — наголосила член Оргкомітету з підготовки Установчих зборів Надія Ємчук. Учасники зібрання обговорили ключові розділи Статуту ВУТ “Просвіта”, Положення про його первинний осередок. Серед пріоритетних напрямів роботи — співпраця зі студентськими, учнівськими організаціями різних навчальних закладів, сприяння підготовці досвідчених фахівціваграрників, а також залучення до створеного Осередку громадян, яким не байдужі просвітянські ідеї. Професор Євген Храпливий, чиє ім’я носить наш коледж, був членом органів управління просвітянської мережі, обирався до ювілейних комітетів “Просвіти”. Ставлення Є. Храпливого до Товариства “Просвіта” чітко визначені в авторській статті “Просвіта і Сільський Господар”. “Мати усіх наших установ — це наша “Просвіта”. Вона несла світло науки і знання у народ. Вона вчи-
Фрагмент із Установчих зборів просвітянського осередку ВП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
