“На президентські вибори, без будь-яких докорів сумління, подалася ціла шеренга нерядових представників злочинного режиму”. Події, факти, коментарі 2 · с. 2сторінка оригіналу ↗
Чи треба чинити спротив агресії?
Слово Просвіти, №13 за 2014 рік
Крим окуповано. Він був і залишається юридично територією України, що очевидно для всього світу, але де-факто наша держава втратила контроль над нею. Коли поверне і як — це надважливе й окреме питання. Зараз про інше — чи треба було чинити спротив агресії? Тобто, збройний опір кримським сепаратистам і прямій агресії Росії?
Петро АНТОНЕНКО
Позиція нової української влади виявилася такою: тактика “пасивного опору”, щоб уникнути провокацій і відкритого збройного конфлікту. Час розсудить і покаже, чи правильною була ця стратегія. Поки що запитання залишилися. Чи ж був наказ нашим військовим чинити збройний опір окупантам? Під окупантами можна розуміти і кримських сепаратистів, які захопили парламент, а згодом і російських військових. Командири українських частин у Криму заявляють: наказу стріляти не було. Натомість після першої жертви кримської війни — вбивства нашого військового по-
ВАШЕ ЗАПИТАННЯ — НАША ВІДПОВІДЬ
Воєнна агресія Росії проти України та Криму принесла населенню півострова безліч проблем: не лише політичних, економічних, соціальних, а й гуманітарних. Ці проблеми турбують не лише кримчан, а й усіх українців. Про одну з них із тривогою пише наша читачка.
Шановні друзі! Що буде з Сімферопольською українською гімназією — уявіть собі зараз стан її вчителів, учнів, батьків? Що буде з українськими школами, осередками культури, просвітницькими центрами, музеями (Лесі Українки, С. Руданського і т. ін.), якщо за українську мову там викрадають і вбивають? Що буде з вищими навчальними закладами, які належать Україні? Що буде з тими, хто творив, плекав, відстоював газету “Кримська світлиця”? Це ж десятки журналістів, просвітян! Треба негайно це вирішувати, братися до дії. Виходити з того, що наші українські люди в Криму зазаминулого тижня, голова Верховної Ради (він же — в. о Президента, тобто і в. о. Верховного головнокомандувача) Турчинов чітко заявив: армії дано наказ застосовувати зброю. Дослівно це повторив і тодішній в. о. міністра оборони адмірал Тенюх. Що тут незрозумілого? Термін “застосування зброї” має одне трактування — стріляти. По кому? По тих, хто нападає на збройні сили? Що таке напад? Не кажучи вже про входження на територію військової частини, погром складів, арсеналів, роззброєння військ. Напад — це навіть блокування воріт частини. Це чітко сказано і в армійських статутах, які є законом прямої дії для військовиків. Здача Криму у військовому плані спонукає серйозно задуматися над станом Збройних Сил української держави. Зараз дещо ідеалізують наших військових у Криму. Але не варто забувати, що дві третини зних не просто відмовилися зали-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
