Українська еліта · “Першим оригінальним твором композитора була музика до “Заповіту” великого Кобзаря”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Молитва за Україну
Слово Просвіти, №13 за 2017 рік
Концерт української музики під такою назвою відбувся у Мистецько-концертному центрі імені І. Козловського Національної оперети України. Його присвятили 175-річчю від дня народження Миколи Лисенка. У концерті взяли участь молоді українські артисти та гості з-за кордону.
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора
“Сьогодні ми відзначаємо ювілей видатного українського композитора, основоположника української класичної музики, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча Миколи Віталійовича Лисенка”, — зазначала, відкриваючи вечір, режисер Центру Козловського Тетяна Зозуля. Митець, який віддав понад півстоліття композиторській діяльності, написавши понад тисячу самобутніх творів, ніколи не отримував за цю роботу матеріальної винагороди. Багато часу М. Лисенко витрачав на приватні уроки та викладання музики в Інституті шляхетних дівчат. І лише ночами міг займатися улюбленою справою — писати музику. Парадокс, але найпопулярніший твір композитора — опера “Наталка Полтавка”, в принципі не є авторським твором у чистому вигляді. До лисенківської версії існувало кілька варіантів цієї народної оперети. Декілька музичних фрагментів склав сам автор п’єси — Іван Котляревський, використовувалися пісні Марусі Чурай (зокрема й знамениті “Віють вітри”). Микола Віталійович говорив: “Я уклав і впорядкував клавір”. Він вибрав найпопулярніші українські мелодії, доповнив твір розгорнутою увертюрою і створив фортепіанний клавір. Досі невідомо, чи
Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, співзасновниця, директор Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, член НТШ, НСКУ, НСЖУ, Тернопілля
Життя й творча діяльність великого українського композитора Миколи Лисенка тісно переплелися з історією та культурою Західної України, з долями багатьох видатних діячів України. У 1885—1886 роках відбулися пам’ятні для Миколи Лисенка зустрічі з Іваном Франком, який відвідав композитора під час свого приїзду до Києва. Лисенко записав із голосу Франка чимало галицьких народних пісень і кращі зних вмістив у своєму збірнику. Під час другого приїзду письменника до Києва композитор познайомив його з оперою “Тарас Бульба”. Ці зустрічі започаткували щиру дружбу двох видатних діячів української культури, двох великих синів України. Про враження від зустрічей із композитором письменник написав в одній зі своїх статей: “Лисенка слушно і безперечно треба вважати за творця української опери. Його велика опера “Тарас Бульба” вже майже закінчена, але досі не поставлена. Її окремі розділи, які я мав нагоду прослухати, роблять надзвичайно сильне вражіння”.
сам Лисенко оркестрував цю оперу. У своїй опері “Тарас Бульба” композитор на чільне місце поставив трагедію Тараса і Андрія про роздвоєння особистості і штучне зіткнення двох народів. Старицький і Лисенко створили першу українську оперу про національного героя. Саме тому автори змінили фінал і не “вбивали” свого Тараса. А в 30-і роки перед Левком Ревуцьким, Борисом Лятошинським і Максимом Рильським радянська цензура поставила завдання: змінити фінал, привівши оперу до гоголівського першоджерела, коли Бульбу спалюють. Тому нині існує кілька варіантів цієї опери. Розпочався концерт одним з останніх творів Миколи Лисенка “Елегія”, який він присвятив Тарасу Шевченку. Цей унікальний твір у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів Олени Туріної
Народний артист Молдови Валерій Кожокару
“Молитва за Україну”
(скрипка) та Вероніки Каменської (фортепіано) звучав у Центрі Козловського вперше. Також у концерті взяли участь молоді українські виконавці Тетяна Гавриленко, Олена Захожа, Олена Добровольська, Юлія Риссак-Ткаченко, Вікторія Джоган, Юлія Зуєва, Дар’я Новицька, Олена Мальчик, артист Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Володимир Збаразський. До участі в концерті запросили соліста Національної опери Молдови, народного артиста цієї країни Валерія Кожокару. Саме на такий голос, як у цього співака, композитор Георгій Мустя створив історичну оперу “Олександру Лепушняну”. За цей твір композитор отримав Державну премію Молдови, як визначне явище молдавської народної культури. А пан Валерій виконав арію Лепушняну з цієї опери та молдавську пісню “Під тінню старого горіха” (муз. І. Ферніка, сл. О. Дінеску). Також гість з Молдови виконав україн-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
