«Просвіта» сьогодні · “Головна проблема — гуманітарна безпека України”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
На тлі 100-ліття: освіта, наука і закон про мову
Слово Просвіти, №13 за 2017 рік
Микола ЦИМБАЛЮК
Серед низки питань, що були на порядку денному, головна проблема — гуманітарна безпека України. Про це сказав, відкриваючи сесію, голова ВУТ “Просвіта” Павло МОВЧАН. Якщо підсумувати всі заходи просвітян, які мали на меті бодай частку вирішення цієї першочергової і нагальної проблеми в державі: виступи в Парламенті, звернення до Президента і Уряду, численні листи, заяви, протестні акції, круглі столи, прес-конференції, зрештою, революційні події (не столітньої!) трирічної давності, — то складеться враження, що наша влада у центрі і на місцях справді не засвоює уроків минулого. Частково причини цього сумного і вкрай небезпечного для українців феномену розумієш, згадуючи слова Джона Гарднера, ректора каліфорнійського університету, який свого часу опікувався реформою освіти. Стосувалися вони американського суспільства, хоча цілком стосуються і українських реалій. Він сказав: ми не повинні впустити в американське суспільство посередність, яка є реальною загрозою для Америки. — Антицінності і їх носіїв — посередності, — сказав Георгій ФІЛІПЧУК, — сьогодні впущено в усі коридори нашої вищої влади, науки, культури, інформації. І це справжня загроза національній безпеці України. Тому, виходячи з цього, “Просвіта” вкотре пропонує президенту, прем’єру, Верховній Раді (ми, державники, розуміємо, що влада є такою, якою, на жаль, є, але хочемо зробити її кращою і українською) почути нас. Для того, щоб влада була такою, необхідно керуватися не фразою, а чином, і робити те, що пропонує українська інтелігенція, насамперед наукові й мистецькі кола, ВУТ “Просвіта” передусім. У документі, який визначає стратегію державної політики України до 2020 року, закладено 62 реформи. У цій стратегії закладено 10 першочергових реформ, де немає науки, освіти. Як результат — торік і цього року такі напрями, як наука, освіта і культура, перебувають на маргінесі. Тому, по-перше, просвітяни пропонують визнати освіту, науку найголовнішими пріоритетами розвитку держави. Нова українська школа має формуватися на трьох китах: якісне викладання, якісні інструменти і якісне соціосередовище. Для цього, проводячи так звану реформу децентралізації, треба для фінансування освіти бодай хоч трохи наблизитися до польського стандарту, де 80 % видатків усіх місцевих громад спрямовано на освітню політику. Вони розуміють, що така їхня освітня політика — єдина і найголовніша реформа Польщі, яка приведе країну до успіхів у всіх без винятку галузях. По-друге, щодо не менш потужного чинника нашого майбутнього — науки. Маємо новий, виправлений Закон “Про науку і науково-технічну діяльність”. А далі — ситуація абсурду. Ми розуміємо: країна в стані війни з Росією. Це “з’їдає” левову частку латаного-перелатаного держбюджету. Але наш уряд докотився (разом із парламентом) до нечуваного і досі небувалого — цьогоріч вітчизняна наука отримала фінансування в обсязі 0,16 % (!) від ВВП. Зрозуміло, що в Європі таких показників немає, там він становить не менше 3 % від ВВП. Навіть Ізраїль, країна, яка перебуває у стані війни, ніколи не опускався нижче 4 %! Це вкотре свідчить про те, що українську науку, як і освіту, викинули на узбіччя світового розвитку. За такого керівництва наша держава автоматично стає не лише не конкурентоспроможною, ми взагалі опиняємося на межі втрати здатності до самоорганізації. Якщо владні “мужі” не здатні зробити висновки з української історії 100-літньої давності, то ознайомилися б з історією успіху Сінгапуру, Китаю, Японії. Ми всі прагнемо в Європу, але без жодного цивілізованого показника, з одними популістськими фразами та деклараціями нам не бачити членства в Співтоваристві як свого вуха. Чи є в держави кошти на освіту, науку? Побіжний аналіз (навіть не беручи мільярдні потоки в офшори, втрати від корупційних схем) свідчить, що є. Наприклад, сьогодні, коли триває війна, українські воїни не мають сучасної зброї і військової техніки, а тим часом п’ять парламентських партій отримали торік із бюджету 391 млн грн, цього, 2017-го, 442 млн грн! Можна було б додати мільйонні зарплати головних менеджерів Нафтогазу, Нацбанку, Укрзалізниці, суддів тощо. Складається враження, що люди, які нині при владі, не відчувають наростаючого напруження в суспільстві і реакції, яка може розпочатися. Особливо пильну увагу учасники сесії Головної ради ВУТ “Просвіта” приділили мовній політиці як основі гуманітарної безпеки. Події, які точаться навколо відміни антиукраїнського закону Ка-Ка, мовної політики в середній і вищій освіті, ухвалення закону “Про українську державну мову” здоровому глузду не осягнути. Просвітяни вкотре вимагають від влади перейти Рубікон: поважати Конституцію України і її 10 статтю, негайно скараїнській війні, участь у волонтерському русі, інформаційно-просвітницька робота на фронті і прифронтовій зоні — це те, чим жила і нині живе “Просвіта”. Чільне місце в діяльності Товариства завжди займав видавничо-освітній напрям роботи. Тільки за останні роки “Просвіта” видала мільйонним накладом Біблію українців — “Кобзар” Тараса Шевченка, сформувала національний календар, створила велику словникову базу української мови, відзняла і виготовила 86 із запланованих 365 фільмів “Логос” (по фільму на кожен день) про історію України, розробила і виготовила серію навчально-ігрових програм “Дитяча колекція” для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку тощо. Для гідного відзначення 150- літнього ювілею матері-“Просвіти” — найстарішої в Україні, наймасовішої і найавторитетнішої громадської організації, потуж-
Нещодавно українська громадськість мляво відзначила справді знакову подію в історії українського народу — 100-ліття Української революції 1917 року. І слова Президента на камеру щодо того, що нам треба вчитися і робити висновки з власної історії, потонули, затерлися, заглухли серед зґвалтованого українства. У такій песимістичній оцінці відзначення славного ювілею немає, повірте, і мачини максималізму. Є чітке усвідомлення того, що відбувається з Україною нині. Про це вкотре недвозначно і стурбовано говорили на черговій сесії Головної ради Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, яка відбулася 25 березня.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
