Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Доля на тлі історії · “Трагедія його у тому, що він повірив облудній брехні радянської влади про українізацію”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Народжений на гастролях… Мистецький музей Леся Курбаса у місті Самбір на Львівщині зберігає пам’ять про великого театрала

Слово Просвіти, №14–15 за 2020 рік

Йосип МАРУХНЯК, фото автора На околиці Самбора, уже при виїзді з міста вглиб у Карпати, є непримітний одноповерховий будиночок, де 25 лютого 1887 року народився видатний український драматург, режисер, театральний критик Лесь Курбас. Про це нагадує пам’ятна барельєфна таблиця роботи відомого львівського скульптора Еммануїла Миська. У цьому будиночку колись діяла парафіяльна школа церкви святого апостола Пилипа, що була поруч, а наприкінці ХІХ століття тут був заїжджий двір, сучасною мовою — готель. У ті засніжені лютневі дні 1887-го в цьому готелі зупинилась театральна Лесь та Нестор Курбаси трупа львівського театру “Руська бесіда”, в числі якої були Ванда і Степан Яновичі, батьки Леся Курбаса (Яновичі — їхнє театральне прізвище. Авт.). Снігу тоді випало так багато, що актори не змогли вчасно повернутися до Львова і затрималась у Самборі, де гастролювали, надовше. У акторки Ванди Янович почались пологи, і новонароджене дитя першою у цьому світі зустріла місцева баба-повитуха Людвіга Сорувко. Вона не знала тоді, кого прийняла на свої руки і купала у запашних карпатських травах… …1987 року, коли столітній ювілей Леся Курбаса відзначався на рівні ЮНЕСКО, Самбір почав повертати собі це забуте в радянські часи ім’я. У місті відбулася мистецька виставка, присвячена цьому ювілеєві, спеціальна комісія науковців й місцевих ентузіастів досліджувала архівні матеріали і знайшла той “заїжджий двір”, де народився Лесь Курбас. На той час в цьому будинку були квартири, й місцевий вчитель Віктор Сорокін передав свою трикімнатну квартиру містові для створення музею. Й робота почалась. Музей виник з ініціативи Самбірського культурологічного товариства імені Володимира Кубільника (культурний діяч Самбірщини, один із засновників музею “Бойківщина”. Авт.), відкрився як філіал Національного музею імені митрополита Андрея Шептицького у Львові. У такому статусі він діяв до 2000-го року. Тоді музей передали на баланс місцевої влади, зараз це просто “Мистецький музей Леся Курбаса”. Мистецький, мабуть, тому що тут зберігається багато творів відомих львівських митців, подарованих музею: Євгена Безніска, Ярослава Мацелюха, Миколи Посікіри й багатьох інших. Є речі, величезна театральна бібліотека з цінними книжками і спогадами про Леся Курбаса, що були видані в різних куточках світу його учнями і послідовниками. Як і кожен меморіальний музей, він відтворює ту епоху, у якій жив Лесь Курбас. Зокрема, перенестися у ті часи можна у першій кімнаті музею, де експонуються меблі і предмети побуту того часу. Особливу увагу відвідувачів тут звертають на “старе радейко”, як кажуть у нас, в Галичині, — перший радянський випуск радіо “Рекорд”. “Я привезла його з експедиції, — розповідає завідувач музею й активна учасниця його створення Любов Степанівна Тепла. — Подібне радіо Лесь Курбас сконструював собі сам й ночами слухав театральні й культурологічні передачі з різних країн, адже добре знав дванадцять іноземних мов. Це була надзвичайно інтелігентна й освічена людина. Дідусь Леся Курбаса був священиком, мав парафію на Тернопільщині. Майбутній театрал навчався у Тернопільській гімназії, згодом — у Віденському та Львівському університетах”. У другій кімнаті музею експонуються мистецькі твори, однак, далеко не всі, які є у розпорядженні музею — за браком місця, а третя кімната знову переносить у ті часи, коли жив і творив Лесь Курбас. Тут зібрано унікальну колекцію старих театральних світлин, бібліотеку й експозицію, яка базується на матеріалах виставки “Лесь Курбас — театральний геній українського відродження”, підготовленої до двадцятиріччя створення музею. “Виростаючи на театральному підмості “Руської бесіди”, Лесь Курбас бачив злиденність українського театру, — продовжує розповідь Любов Степанівна. — Він уже тоді розумів, що потрібно творити новий театр, нового актора й нового режисера, піднести вище роль режисури, щоби театр став європейським. І що робить? Відходить від побутового українського театру і звертається до Європи. Курбаса недаремно вважають першим європейцем у нас, в Галичині. Він вчився там, черпав той культурний потенціал, який пізніше переніс на нашу сцену… Трагедія його у тому, що він повірив облудній брехні радянської влади про українізацію, але вже дуже скоро побачив, що той клич був фальшивим. Лесь Курбас починає співпрацювати з такими талановитими українськими письменниками як Остап Вишня, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Григорій Епік, Іван Дніпровський, і саме у Харкові, у третьому своєму театрі “Березіль”, він знаходить свого драматурга Миколу Куліша, який пише чотири вистави для театру “Березіль”. На сцені таким чином показуються проблеми, які були у цей час в Україні. У 1928 році Лесь Курбас ставить виставу “Ми- Актори театру “березіль” у Міжгір’ї. 1932 р.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин