Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Письменник повинен бути генератором змін. Так було віками”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

«І буде вічна наша дружба…»

Слово Просвіти, №14–15 за 2021 рік

В. Івасюк”. Щодо різновиду фотознімків, то серед них є портретні, групові, сюжетні. Більше, звичайно, чорно-білих світлин, але чимало і кольорових. Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в місті Сяноку на Лемківщині (Польща) в сім’ї Стефана і Йосифи. У 1946 році разом із батьками був переселений (операція “Вісла”) на Львівщину, де згодом народилися його молодші сестри Лідія і Дарія та брат Володимир. Після закінчення середньої школи, з 1961 по 1964 рік, служив у Збройних силах на Закавказзі. Вищу освіту здобував в Українському поліграфічному інституті на факультеті графіки, працював у різних установах Львова. Протягом багатьох років працював творчо, у 2010 році отримав почесне звання “Заслужений працівник культури України”, є автором і співавтором низки книжок і фотоальбомів, зокрема: “Візит благодаті. Фоторозповідь про перебування Глави держави Ватикан Святішого Отця Папи Римського Івана Павла ІІ у Львові, 25-27 червня 2001 року”; альбом-фоторозповідь “Так було…”; фотоальбом “Володимир Івасюк. Вернись із спогадів…” (до 60-річчя композитора і поета Володимира Івасюка); альбом спогадів “Володимир Івасюк. Відлуння твоїх кроків…”. Знайомство Любомира Криси з Володимиром Івасюком було заочним, через пісню, коли вперше почув “Червону руту”. Тоді Любомир Степанович навіть гадки не мав, що колись заприятелює і навіть породичається з композитором. У 1972 році Івасюк переїхав до Львова, щоб навчатися у консерваторії. Так склалися обставини, що цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою, а згодом, у 1975 році, Любомир Степанович одружився із сестрою В. Івасюка Галиною. “Володя був цікавою особистістю, дивував своєю обізнаністю в царині музики, мистецтва, філософії. Був уважним співрозмовником, умів слухати і говорити, мав ґрунтовні знання з української та світової літератури. Крім музики і медицини, захоплювався фотографією, кінозйомками, прекрасно малював, а влітку виїжджав на море і плавав з маскою”, – згадував Любомир Криса. Поєднували друзів не лише родинні зв’язки, а й спільне захоплення – фотосправа. На ту пору, порівняно із сучасним виготовленням фотографій, це був процес досить-таки трудомісткий. Використовувалося багато приладів: бачок для проявлення плівки, фотозбільшувач, кюветки різного розміру, та розчини: про-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин