Без мови немає нації · slovo.prosvita.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Слово Просвіти, №14 за 2005 рік
ГАРЯЧА ТЕМА
ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! ШАНОВНА ПАНІ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР!
Не хотілося б нагадувати, що основною силою Помаранчевої революції була українська інтелігенція, яка сподівалася на посутні зміни в житті, на реалізацію права нації бути достеменним суб’єктом історичного поступу, що свавільно відбиралося в неї впродовж 350 років сумного виживання. Серед багатьох законних прав було й залишається право автохтонного народу на його мову, поза якою він ніколи не зможе повноцінно реалізуватися у своєму іманентному єстві. Однак це право й надалі лишається проблематичним. Тому викликає тривогу проект Указу Президента “Про захист прав громадян на використання російської мови та мов інших національностей України”, вже розісланий у різні міністерські відомства для подальшого “узгодження та пропозицій”, коли ще й досі немає аналогічного документа негайного порятунку мови титульної нації, що віками зазнавала дискримінації та репресій, свавільно позбавлялася можливості повноцінного розвитку в рідному краї. Невже вона знову потрапила у розряд “інших”? Українська мова й досі не має юридично закріплених повноважень на теренах України, крім 10-ої статті її Конституції, яку деякі депутати і держслужбовці відверто ігнорують, навіть у стінах Верховної Ради чи Міністерств, не кажучи вже про місцеву виконавчу владу та органи місцевого самоврядування, яким адресуватиметься майбутній указ Президента. Знаючи природу нашого чиновника, вихованого переважно на російських цінностях, байдужого до української культури, ще змушеного — про людське око — використовувати українську мову в ролі фартушка на офіційних церемоніях, фатальні результати такої акції для українства, яка дивує своєю поспішністю, можна цілком передбачити. Сьогодні російська
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
