Мова єдина · с. 5сторінка оригіналу ↗
НА ЗАХИСТ МОВИ
Слово Просвіти, №14 за 2005 рік
Ми, представники Політичної ради Васильківщини, з великим занепокоєнням розглядаємо спроби окремих політиків домогтися введення в українське життя російської мови як офіційної. Вважаємо, що це неприпустимо з будь-якого погляду. А найперше тому, що за мовною ознакою Україна так і не стала незалежною. Українська мова ледь животіє в багатьох реґіонах нашої країни. Вона майже витіснена з інформаційного простору та з середовища державних служб. Телебачення стає все недоступнішим для представників української національної культури. На телеекранах рясніють “Гусаки”, “Аншлаг”, “Прихована камера”, “Академія сміху”, “Каламбур”, Пилип Кіркоров, Алла Пугачова, Йосип Кобзон, Вєрка Сєрдючка, які разом із примітивною рекламою, потворними мультфільмами замулюють і затоптують паростки відродження України. Чого ж тоді можна очікувати після надання офіційного статусу російській мові? Ми розуміємо, це стало можливим тому, що для багатьох керівників держави, які постійно перебувають під впливом російськомовного оточення, українська мова є “рідною” лише перед мікрофоном. Насправді ж, вона для них — анахронізм, а точніше — звичайнісінький непотріб.
А. МАРУЩАК, м. Васильків Київської обл.
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
