Читацьке віче · с. 7сторінка оригіналу ↗
ГОЛОВІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ім. Т. ШЕВЧЕНКА п. ПАВЛУ МОВЧАНУ
Слово Просвіти, №14 за 2005 рік
ПИТАННЯ
ПРЕДСТОЯТЕЛЮ УАПЦ МИТРОПОЛИТУ МЕФОДІЮ
Шановний Владико!
Багато чуток ходило навколо Вашої постаті. Та ми з радістю помітили Вашу появу на інавгурації Народного Президента, обранню котрого Ви так активно протистояли протягом минулих п’яти років. Хочеться вірити в щирість Вашого каяття за вчинені помилки. І щоб назавжди відкинути чутки, які неславлять не тільки Вас, а й керовану Вами УАПЦ, Велика Рада Всеукраїнського братства апостола Андрія Первозванного УАПЦ звертається до Вас із відвертими запитаннями, на які вона просила б Вас надати публічну відповідь. 1. Чи Ваш батько справді був одним із керівників підрозділів НКВД у Галичині, які наприкінці 40- их років займалися відправкою родин вояків ОУН-УПА до Сибіру? Чи Ваш брат справді офіцер російської ФСБ? 2. Чи правда, що Ви були засуджені та відбували покарання за ст. 206 КК СРСР “злісне хуліганство”? З. Чим Ви керувалися, коли в 1996 році були одним з ініціаторів виключення патріарха Димитрія та єпископа Ігоря зі складу УАПЦ? 4. Чи не вважаєте Ви, що без відома архиєрейського собору УАПЦ висвята єпископів для інших Церков є церковним злочином? Маються на увазі висвяти на єпископів для одного з напрямків Російської Істинно-Православної Церкви Стефана Ліницького (17 листопада 1996 р.). 5. Чи не вважаєте Ви, що в Церкві також є злочином співслужіння зі священнослужителями сумнівних конфесій (авантюрист Патрік Брук-де-Траль, “місцеблюститель Апостольської церкви” Лука Нарольський, соборноправник Богдан Кулик, різноманітні “бродячі архимандрити”)? 6. Чи Ваша звичка до лихослів’я (нецензурної лайки) була тільки наслідуванням колишнього президента Кучми та Прем’єр-міністра Януковича? І чи Ви її вже подолали? 7. Чи Ваше рукоприкладство у храмі відійшло в минуле, чи Ви й надалі практикуєте таке поводження зі священиками та мирянами? 8. Як можна пояснити, що після Вашої “розборки” в одному з громадських закладів Тернополя, коли Ви зі зброєю в руках (вінчестером) погрожували людям, проти Вас не було відкрито кримінальну справу? 9. Чим Ви пояснюєте присутність представників влади на архиєрейських соборах УАПЦ, коли в 1999 р. Вас підвищили в титулі до “митрополита”, а після смерті Патріарха Димитрія, всупереч волі покійного, Вас обрали “місцеблюстителем”? 10. Чому всупереч духу та волі Помісного Собору УАПЦ 2000 року Ви вже через три місяці узурпували собі титул “блаженніший”, чим відтіснили митрополита Констянтина (УПЦ у США) від духовної опіки над УАПЦ? 11. Чи Ваша активна участь в “ордені Св. Станіслава”, визнаного за “квазімасонський”, пояснюється тільки матеріальною зацікавленістю? 12. Чим Ви мотивуєте Вашу агітацію та підтримку СДПУ(о) й інших антинародних сил на парламентських виборах 2002 року? 13. По телебаченню 30 вересня 2004 р. Ви заявили, що вбачаєте тільки в майбутньому президенті Януковичу “батька всіх конфесій”. Як Ви розумієте Христові слова “віддайте кесареві кесареве, а Богові Боже”?
z
Велика Рада Всеукраїнського братства апостола Андрія Первозванного УАПЦ
Нас, голів осередків Всеукраїнського товариства “Просвіта” Гусятинського району на Тернопільщині, не здивувала заява колишнього Прем’єр-міністра В. Януковича про статус державності російської мови в Україні, яку він необґрунтовано зробив у період передвиборної президентської кампанії. Не дивуємося ми й манкуртам на кшталт симоненків, вітренків і їм подібних, бо вони ніколи не служили українському народові, не були його патріотами. А от вчинок лідера соціалістичної партії Олександра Мороза, який подав на розгляд у Верховну Раду законопроект про надання російській мові статусу офіційної, схвилював до глибини душі. У міжнародному законодавстві слова державна й офіційна мови — це тотожні поняття. Тому не слід ними оперувати й обманювати народ. Україна — унітарна держава, не розмежована за національною ознакою, як Канада, Швейцарія чи
Малюнок О. Ніколайця
АКТУАЛЬНО!
У період виборів Президента України в Карлівку прибули кримінальні особи, які, контактуючи з головою Карлівської районної державної адміністрації В. Слєпцовим та керівником Карлівського управління експлуатації газового господарства Ю. Кобченком, безперешкодно переслідували начальника Карлівського районного штабу В. Ющенка Бариляка Івана Івановича, його сина, активного агітатора Бариляка Андрія Івановича й заступника начальника Карлівського районного штабу Віктора Ющенка С. Яковенка. Так, 14.11.2004 р. ці особи, назвавшись представниками міжнародної організації з захисту прав людини, виманили А. Бариляка на вулицю і жорстоко побили й застерегли: якщо не залишить Карлівки на період виборів, то він, його сім’я та квартира постраждають. 17.11.2004 р. ці ж особи, зайшовши в районний штаб Віктора Ющенка і погрожуючи пістолетом, змусили С. Яковенка, який чергував у штабі, поїхати з ними до В. Слєпцова, де разом із Ю. Кобченком погрожували йому, мовляв, постраждають його сім’я та буди-
Бельгія. Тому прийняття такого Закону буде на шкоду українському народові й Україні як державі. Уся територія України з давніхдавен заселена українцями. І хоч уній зараз проживає 17,3 % російськомовного населення, це не дає підстав, щоб в Україні другою державною мовою була російська. І чому тільки російська? Правом на свою мову повинні скористатися всі національні меншини: поляки, румуни, угорці й інші, що проживають в Україні. Але нехай між собою росіяни говорять російською, поляки — польською, проте єдиною державною мовою в Україні повинна бути українська. Лише українська мова! Елементарна вимога культури християнського сприйняття людської етики й моралі національних меншин, що живуть на землі українського народу, — поважати цей народ і його державу. Той, хто зневажає нашу рідну українську мову, зневажає нас, українців. Єдина державна мова, вона ж і офіційна, консолідує націю, згуртовує, сприяє не тільки культурному, а й її економічному розвиткові. Підтвердженням цього стали події, що відбулися на київському Майдані. Вони не роз’єднали нас за мовним принципом. На Майдані ми були єдині. Ми прекрасно один одного розуміли, хоча розмовляли різними мовами. Питання статусу російської мови на Майдані не стояло. Історично нам відомо, що французи, італійці, чехи, хорвати боротьбу за незалежність пов’язували з боротьбою за рідну мову. І ми, українці, не повинні від цього відмовлятися, розуміючи, що наша мова на даному етапі в своїй рідній державі знаходиться ще не на належному їй місці. Нам незрозуміло, за які заслуги російська мова повинна бути рівноправною з українською на українській землі? Брехнею є й те, що відбувається
КАТЕГОРИЧНО якась українізація. Насправді її немає. Зараз усе навпаки. Подивіться лише, що продається з друкованої продукції в книжкових магазинах і газетних кіосках, і якою мовою вона написана. У багатьох вищих навчальних закладах переважає російська мова. У Криму й на Сході України кількість українських шкіл можна перелічити на пальцях… На основі вищесказаного заявляємо, що такий Закон не може бути прийнятий, бо здатний остаточно добити українську мову, яка тільки почала підійматися з колін. Пошануймо рідну мову, а з нею і самих себе, якщо хочемо, щоб нас поважав цивілізований світ. Пане Павле, просимо Вас, зробіть усе можливе, щоб він (цей Закон) не був прийнятий.
Б. САВКА, голова районного товариства “Просвіта” за дорученням голів осередків Гусятинського районного товариства “Просвіта”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
