Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Таланти і поклонники · с. 16сторінка оригіналу ↗

Н е щ о д а в н о Дмитру ГНАТЮКУ — українській оперній легенді — минуло 80 років. Уже понад півсторіччя його унікальний голос зачаровує і надихає численних шанувальників, кількість яких не зменшується з роками. Так само, як не зменшуються енергія і творчий потенціал видатного співака.

Слово Просвіти, №14 за 2005 рік

Сходження на пісенний Олімп почалося для Дмитра Гнатюка з хору Чернівецького музично-драматичного театру, а до того він співав у церковному хорі в рідному селі на Буковині й мріяв присвятити себе пісенному мистецтву. 1946 року став студентом Київської консерваторії і потрапив у клас видатного співака Івана Паторжинського. Яскравий талант плюс навчання у чудового педагога швидко дали позитивні результати, — вже з другого курсу Дмитро Гнатюк виступає як соліст на сцені Оперної студії при консерваторії. А в Київському оперному театрі він дебютував 1951 року в опері “Наталка Полтавка”. Працюючи з видатними співаками, Дмитро Гнатюк уже протягом перших років творчості співав партії у 30 операх. А загалом у його репертуарі — понад сорок партій в операх вітчизняних і світових композиторів (серед яких — М. Лисенко, П. Чайковський, Дж. Верді, В.-А. Моцарт, Р. Вагнер, Ш. Гуно, М. Мусоргський та інші). У творчості артиста глядачiв захоплювала органiчна єднiсть вокального й акторського втiлення образу, вмiння рiзними засобами оперної i сценiчної виразностi розкрити глибокi людськi характери, найпотаємнiшi вiдчуття серця й біжних — О. Бородiна, М. Глiнки, С. Рахманiнова, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського, Дж. Вердi, А. Дворжака, Дж. Россiнi, Ф. Шуберта… Дмитро Михайлович прославив українську музичну культуру в багатьох країнах світу. Де б не спiвав українських народних пi- сень, — скрiзь його спiв мав Михайлович заспівав кілька українських пісень, і журналісти написали в газетах, що це було надзвичайне інтерв’ю, завдяки якому вони зрозуміли душу українського народу, бо пісня сказала більше за слова. Взагалі ж Дмитро Гнатюк побував із гастролями в багатьох країнах — США, Канаді, Франції, Японії, Німеччині, Польщі, Іспанії та інших. Творча енергія Дмитра Михайловича яскраво проявилася не тільки у співочому мистецтві. З 1974 року він виступив як режисер оперних вистав. Серед його постановок — такі відомі опери, як “Аїда” Дж. Верді, “Мазепа” П. Чайковського — перелік можна продовжувати ще довго. А з 1988 року і донині Дмитро Гнатюк — головний режисер Театру опери та балету. Свідченням незгасимості творчого вогню Дмитра Михайловича і справді всенародної любові до співака став ювілейний концерт-бенефіс “А я люблю, люблю як в юності” в палаці “Україна”. Такого аншлагу пригадати важко — на жодних концертах розрекламованих російських поп-зірок, які постулюють себе народними й найулюбленішими, не спостерігалося такого ажіотажу. Оскільки багато людей пройшло за запрошеннями, то зрозуміло, що місць на всіх не вистачило, але шанувальники ладні були слухати улюбленого артиста навіть стоячи. Приємно, що серед слухачів були представники не тільки старшого покоління, які могли бачити й чути Дмитра Гнатюка у його зоряних ролях на сцені Оперного театру, а й молодша генерація, яка сприймала спів артиста з не Еней (“Енеїда” М. Лисенка) меншим захопленням. Був на концерті і Президент Віктор Ющенко, який тепло привітав ювіляра з днем народження, згадав про його громадянську позицію, — адже Дмитро Михайлович багато їздив на зустрічі з виборцями в різні реґіони України, виступав

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин