“Просвіта” живе і діє, не лише народжуючи державного рівня ідеї, а й виступаючи їхнім послідовним реалізатором”. Павло Мовчан · с. 5сторінка оригіналу ↗
ЮВІЛЕЙ ПАТРІОТА
Слово Просвіти, №14 за 2007 рік
25 березня цього року в містечку Богородчани, що на Іва, но,Франківщині, відбулися урочистості, присвячені 95,літтю уродженця цього краю, Героя України Олекси ГІРНИКА.
про О. Гірника. Екскурсію світлицею провела краєзнавець О. Т. Пархусь. А згодом у районній бібліотеці відбувся “круглий стіл”, де приділялась увага одчайдушному вчинкові Олекси Гірника й сучасним проблемам становища української мови й духовності. Увечері в Будинку культури відбулася урочиста академія (засідання), де виступили голова Івано- Франківської ОДА Роман Ткач, народні депутати Євген Гірник і Юрій Гнаткевич, автор книжки про Олексу Гірника лікар і краєзнавець Михайло Іщенко, голова Карпатського братства УПА О. Володимирський. Демонстрували уривки з документального фільму, який нещодавно можна було побачити на “5 каналі”, був гарний концерт. А ще звучали вірші та уривки з художніх творів про О. Гірника відомих і маловідомих авторів. Отут би хотілося висловити своє ставлення до подібної творчості.
раїні в 20—40-х роках ХХ ст. У кожному фото, кожній картині німий розпачливий крик людей, які приречені на страшну смерть. Вимирали цілими сім’ями, по селах їздили підводи, на яких лежали посірілі опухлі трупи, живими лишалися тільки ті, хто міг що-небудь з’їсти, а їли все: траву, шкіру з чобіт, гнилу картоплю, прогіркле зерно і… людей. По черзі виступають представники громадськості, і в голосі кожного відчувається біль, бо, мабуть, немає серед нас сімей, яких не зачепила ця страшна трагедія… Наприкінці заходу було показано фраґменти фільмів Олеся Янчука “Жити заборонено” та “Голодомор 33 р.”, в яких уже старенькі дідусі й бабусі розповідають про те, що вони пережили в ті роки. Їхні обличчя вже в зморшках, вони багато чого побачили на своєму віку, але коли згадують про ГОЛОД, в їхніх очах бринять сльози… “Війна страшна, а голод ще страшніше…” — тихо каже старенька бабуся зі Слобожанщини, те саме повторюють інші, і вони — очевидці трагедії, знають ціну цим словам…
Книга Михайла Іщенка — художньо-документальна, вистраждана і виболена, автор дослідив кожен факт, епізод, деталь. Вона наскрізь правдива, щемлива і зворушлива… І ось з’явились епігони. Пишуть про те, що нібито Олекса Гірник перед актом самоспалення відвідав Музей Т. Г. Шевченка, ходив його залами, а вже потім пішов до могили і згодом здійснив той відчайдушний вчинок. А вірші? Суцільна загальщина, збиті рими “калина—Україна”, “калини кущ”. Як на мене, треба підходити дуже обережно до висвітлення образу цієї героїчної людини, яка, як сказав Євген Гірник, вирішила сама повстати проти тиранії, врятувати честь нації… Наступного дня ми побували в Калуші. Були на обійсті Олекси Гірника, проходили вулицею, яка носить його ім’я. Роздивлялися літню кухню, де на стришку він писав свої листівки. Відвідали могилу Олекси
УСЛІД ПОДІЇ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
