Котилася писаночка з гори на долину, прикотилась простісінько до нас у гостину. · с. 8сторінка оригіналу ↗
ВЕЛИКДЕНЬ
Слово Просвіти, №14 за 2007 рік
Романа КОБАЛЬЧИНСЬКА, старший науковий співробітник МНАП НАН України, заслужений діяч культури України Численні експедиції по Бойківщині, Буковині, Гуцульщині та Закарпаттю завжди поповнювали мої щоденники унікальними записами та рисунками з оформлення інтер’єру сільської хати до свят. Особливо багато матеріалу зібралося із “покраси” хати та великоднього кошика до найбільшого свята року Паски. “Фіцегорні” ґаздині з Гуцульщини зі своїми великодніми пасківниками (дерев’яними, складеними з 12—18 клепок і двох обручів, оздоблених випалюванням) назавжди запам’ятовуються космацькими писанками “на хвалу” і великодніми сирними кониками. На Покутті, в селі Княжому довелось побачити зібраний великодній кошик Фербей Катерини, оздоблений барвінком, червоними ружами і свічечкою з витинанкою-окресом (“аби віск не скапував на страви і борони Боже, комусь святкову одіжне зіпсувати”)… І це проста селянка, а скільки делікатності, яке вишукане відчуття прекрасного у витятій нею витинанці у хрести, сердечка і писанки! У селі Тухолька, що на Львівщині, до великоднього кошика Ганна Палійчукова викладає грудочку масла у капустяний лист і ложкою виробляє узори, — а посередині хрест… Статечна ґаздиня Верона із села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області на моє прохання виносить великодній кошик із світлиці на вулицю, бо я хочу сфотографувати унікальний за формою, давно сплетений, за словами господині, десь у 20-ті роки XX ст. кошик. “Кошик тільки на Великдень, тільки на свячене”. Користуються ґаздині ним раз у рік. Овальний, обплетений двома кісками, а поверху ще округлі зубці, як мереживо. У кошику складений бурунчуковий рушничок із витканим написом “Христос Воскрес”. Тканий він із тоненьких лляних і бавовняних “памутових” ниток у взори: хрестики, писанки, очей відірвати не можна. Село Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області з давніх-давен славиться своїми витиначами. До Паски в хаті Софії Лесів білі й кольорові витинанки на вікнах, печі, стінах. Біленькі “окреси” — кругленькі, як сонечко з вирізаними хрестами й зубчиками, “аби зло в хату не пхалося”. На стіні неповторної композиції паперовий килимок, на якому витято кошик із писанками, вдало поєднаний із традиційними стрічковими елементами: “зубчики”, “клинці”, “восьме нумеро”. На сволоку голуб великодній із писанкою. Великодні голуби з Покуття — це двійна паперова витинанка, через яку на шнурочку підвішена писанка з китицею. Скільки то радості для внуків, бо в бабиній хаті тихесенько обертаються від кожного поруху повітря великодній голубок, і ніби витає в хаті Господній Дух, а з ним радість Воскресіння Христового. Скільки віри і краси у кожній хатній писанковій оздобі. У селі Великий Кучурів, що на Буковині, над дверми під іконою (за місцевим звичаєм ікони вішали не тільки на покуті, а й над дверми) висять три писанки з китицями: одна “великодня”, друга “грабельки”, третя “рибка”. Господиня Домніка твердо вірить, що “великодня” писанка з хрестом у хату зла не пускає. “Грабельки” вигрібають усе зле з хати, а “риба” всій хатній челяді здоров’я
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
