“Вірю в силу духа”. І. Франко · с. 14сторінка оригіналу ↗
СЕКРЕТИ ТВОРЧОГО ДОВГОЛІТТЯ
Слово Просвіти, №14 за 2008 рік
Колектив Донецького академічного українського музично-драматичного театру відзначив 80-річчя. З нагоди ювілею та за вагомий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави артиста театру Михайла Івановича Бондаренка було нагороджено медаллю ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка “Будівничий України”. Визнання досягнень видатного майстра української сцени — показник діяльності всього колективу, адже театр давно вже став справжнім центром національної культури у російськомовному реґіоні.
інституту Микола Бондаренко потрапив до музично-драматичного театру Артемівська Донецької області, а 1957 року почав працювати в Донецькому українському музично-драматичному театрі. “Саме тут відбулося становлення і формування моєї професійної майстерності. Я увійшов у колектив прямо “з коліс”. Тільки-но приїхав у театр, мене покликали до кабінету головного режисера, де одразу вручили п’єсу “Шельменко-денщик”, одягли костюм і… на сцену. Актор-виконавець ролі Капітана захворів, і я мусив його замінити. Таким несподіваним був мій перший вихід на сцену муздрамтеатру”.
УЧИТЕЛЬ “Прикладом та вчителем для мене був народний артист СРСР О. І. Сердюк, який вимогливо ставився до професії та привчав мене самостійно працювати над створенням сценічного образу. Він говорив, що актор завжди повинен працювати над собою, незалежно від досвіду та стажу роботи. Постійних тренувань вимагають голос, дикція, пластика, сценічна увага та мовлення. Секрет збереження акторської форми та творчих здібностей — постійна робота над собою, самодисципліна та самовдосконалення”.
ВИХОВУЄМО ГЛЯДАЧА “Я — актор українського театру, а він,
добра і зла є у всі часи, завжди актуальні не лише для молоді чи дітей. Упродовж усіх прижиттєвих видань Іван Якович шліфував і доповнював майже кожну пісню, додавав передмови і пояснення. Він хотів, щоб поема “Лис Микита” дійшла до Наддніпрянської підросійської України, що, на його справедливу думку, мала об’єднувати український люд. Тому Франко тісно співпрацював з Вороним і Кононенком, які підправляли поему східноукраїнською мовою. Про це пише мій батько — син Івана Франка — у фундаментальній науковій праці, яку назвав критичним розбором поеми Івана Франка “Лис Микита”. Досліджуючи мовні особливості твору, порівнюючи з аналогічними віршованими та прозовими варіантами в інших літературах, він аргументовано стверджує цілковиту оригінальність Франкового “Лиса Микити”, вибудуваного на переказах багатьох поколінь про взаємини і співіснування людей та звірів на українському національному ґрунті. Ці наукові дослідження Тараса Франка і нині найґрунтовніші, і я глибоко вдячний постановникові, шановному Володимирові Кметику, який широко використо-
Сцена з вистави “Наталка Полтавка”
крім зарубіжної класичної та сучасної п’єси, передусім повинен нести своїм глядачам українську драматургію. Про мій рідний театр з гордістю кажу: “Пишаюся тим, що працюю в цьому колективі”. За 50 років Донецький музично-драматичний театр дуже змінився: позитивні зміни відчутно всюди — від органівував цей матеріал під час створення фільму. Мій батько вважав, що вершинною поемою Івана Франка поруч з “Мойсеєм” є “Лис Микита”. Перегляд анімаційного фільму підтверджує цю думку. Художнє зображення чарівної природи Карпат і Прикарпаття, відтворені з українським гумором картини дії та вдале зображення персонажів, доповнене сценаристом деякими новаціями, захоплює глязаційних питань до творчості. Наші постановки часто відзначають на фестивалях, зокрема й на міжнародних, ми успішно виступаємо на гастролях. А найголовніше — нас люблять глядачі. Заповнюваність глядацької зали впродовж 10 років — понад 80 %. Узявши курс на розвиток українського театрального мистецтва у складному російськомовному реґіоні, театр не зійшов з цього шляху. Всі казки та вистави для школярів тільки українською — так виховуємо свого глядача. І сьогодні вже доросла публіка не помічає, якою мовою розмовляють актори. Можливо, для західних чи центральних реґіонів це не досягнення, але для Донбасу це значний прорив”.
ВДЯЧНІСТЬ “Театр завжди був, є і буде однією з найдоступніших форм діалогу з аудиторією. Якщо на сцені одержимий творчою ідеєю актор, то ніхто в залі не лишається байдужим. Силою свого таланту він змушує сміятися і плакати, співпереживати і думати. А коли це йому вдається, то глядачі вдячні за таку виставу. Для мене, як і для кожного артиста, театр — це духовна і професійна потреба емоційного спілкування з глядачем, потреба віддати частину свого “я”, зачепити душу кожного глядача, щоб побачене змінило щось в його свідомості. У сучасного театру багато конкурентів: кіно, телебачення, інтернет. Та в усі часи людина потребує душевного тепла, щирого спілкування, духовного очищення, яке може дати лише театр, тому в нас завжди аншлаги. Глядач сьогоднішній відрізняється від глядача вчорашнього своєю досвідченістю та обізнаністю, його важко здивувати, він не терпить фальші, награвання, але він щирий та доброзичливий”.
Підготувала Марія ЧОРНОБРОВА Фото В’ячеслава ПАЩУКА дача. У фільмі звучить м’яка галицька вимова. Особлива заслуга творців фільму — використання мови третього прижиттєвого видання поеми Івана Франка, яке він сам вважав найдосконалішим. Прекрасне доповнення кінострічки — видання поеми коштом головного режисера та сценариста фільму Володимира Кметика з ілюстраціями художника Едуарда Кирича до мультиплікацій. Дивує, що досі жоден з центральних українських телеканалів не показав стрічки. Фільм не лише викликає емоційне захоплення, він повчальний, об’єднує український народ, як і вся творчість Івана Франка. Кандидатами на присудження першої державної міжнародної премії ім. Івана Франка, яка засновується відповідно до Указу Президента від 27 серпня 2006 року, повинні стати творці анімаційного фільму “Лис Микита”.
Святовечірня казка 1884 р. Отсе рідня моя! Отсе моя держава, Мої терпіння всі, моя будучність, слава: Дністер, Дніпро і Дон, Бескиди і Кавказ, Отсе, сини мої, мій чудний рай — для вас! Любіть, любіть його! Судьби сповниться доля, І швидко власть чужа пропаде з сього поля! Не стане тих, що днесь на вас наругу зводять, І щезне сила їх, мов мгли нічні проходять.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
