«Просвіта» · “Попри стереотип, що Миколаїв російськомовний, мова українська тут відроджується”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
НА ВАРТІ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ
Слово Просвіти, №14 за 2009 рік
Олександр ДРОБАХА, голова Вишгородського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Минають роки, як гірські потоки. Часто під тиском проблем ми стаємо безпринципними в головному — “дозволяємо” рокам вимивати з душі цінне, а то й неперехідне… Навіть золоті зернини наших найкращих поривань до свободи нашої землі. Свята, урочистості одухотворюють найкращі миті. У підрадянській Україні “Просвіта” проіснувала до 1926 року. Останній осередок в Харбіні на Далекому Сході заборонили 1945-го. Тільки через 63 роки відбулась установча конференція Київського крайового об’єднання української мови ім. Т. Шевченка (нинішня “Просвіта”). 16 грудня 1989 року зібралися представники 42 осередків (зокрема Вишгородського). 4 лютого 1989 року утворили районне об’єднання Товариства української мови. Члени правління: Микола Германчук, Микола Маричевський, Петро Крутенко, Валентина Оверченко, Степан Рогульський та інші. Головою правління обрано автора цих рядків. До ради ТУМ увійшло ще 10 осіб. У лютому 1989 року відбувся Установчий з’їзд, створено Всеукраїнське товариство української мови ім. Тараса Шевченка. Об’єднань, осередків було 3500. Вишгородське районне об’єднання зареєстровано за №20, тобто одним із перших в Україні. Частина членів правління була налаштована радикально, не думали обмежуватися проблемами мови. З перших кроків ТУМ було зрозуміло: політики не уникнути. Першим заходом стало відзначення 175-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Далі — сторінка ТУМ у районній газеті “В авангарді перебудови — рідна мова”. Відвідували гуртом передові школи Київщини, побували у садибі-музеї Івана Гончара. У багатьох школах Вишгородщини виступили відомі письменники. Заходилися з дерусифікацією п’яти дитячих садків міста. Невдовзі один з них став рідномовним (цьому сприяла завідувач садка Валентина Тимошенко). Виникали сутички, непорозуміння з “кураторами” ТУМ — відвертими і таємними з райкому. Вершиною суперечностей з райкомом стало створення на основі осередків ТУМ районної організації Народного руху України 17 серпня 1989 року, а з цим — організація перших велелюдних мітингів у Вишгороді 17 серпня і 17 вересня 1989 року, де порушили еко-
Микола СТАСИШЕН, голова Кам’янського районного Товариства української культури ім. Т. Шевченка, Придністров’я
У багатьох містах світу можна побачити розкішні корзини квітів біля пам’ятників видатному синові українського народу — Тарасові Григорономічні, екологічні й політичні проблеми. Конфлікт хоч і не набув гострого характеру, коли весь райком вступив до ТУМ (єдиний випадок у республіці!), проте ситуація була близька до цього. Особливо після того, як райкомівці розкололи ТУМ у грудні 1989 року. На Київщині діяльність громадських організацій радикалізувалась. Деякі осередки шкіл не наважувались на загострення ситуації, тож районне ТУМ втратило деяких членів. Ті осередки, які не піддалися маніпуляціям райкому, активізувалися. 21 січня 1990 року на Хвилі Єднання (Київ—Львів) вперше над вишгородським будинком ТУМ і Руху замайорів національний синьо-жовтий прапор. Тандем ТУМ-Рух дедалі більше політизувався. Ми прагнули прискорити зміни. Відкидали для себе “Рух за перебудову”, а твердили: “ТУМ і Рух за Самостійну Україну”. На мітингу 11 лютого 1990 р. у Нових Петрівцях уперше на Вишгородщині затріпотіли національні прапори. У Вишгороді 18 лютого тав Димері 10 березня з вуст наших активістів гострі проблеми тогочасся звучали так, що виступи пробували глушити гелікоптерами. Було чимало курйозів. 9 березня 1990 року в залі БК “Енергетик” зібралося кілька сотень людей. За 15 хвилин до головного дійства на
Вручення нагород активістам Вишгородського районного об’єднання “Просвіти”
сцені прикріпили плакат зі словами: “Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом?” Райкомівці заметушилися, забігали: “Ми ж домовились — без політики!” — “Та це, — кажу, — слова Тараса Шевченка!” — “Тоді це зовсім інша річ!” Після утворення 19 червня 1990 року Вишгородської районної організації УРП найактивніші особистості ТУМ стали республіканцями. Всі акції й заходи були політико-культурними: пікетування Межигір’я 31 травня — 1 червня 1990-го, роковини повернення домовини з тілом Тараса Шевченка в Україну, дні пам’яті Героїв Крут 29 січня 1990, 1991 рр., Героїв Базару. Спільними заходами ТУМ, Руху, УРП було утвердження незалежності на Вишгородщині 24 серпня 1991 року. Так само діяли ми разом, коли зносили пам’ятник більшовицькому ідолу на початку листопада 1992-го або під час відкриття погруддя Т. Шевченка (серпень 1993 року). Були просвітянські акції. Так, 20 квітня 1995 року активісти ініціювали перейменування вулиць, майданів, назви яких пов’язані з тоталітарною системою. У Вишгороді вперше на Київщині, та й не тільки на Київщині, не залишилося жодної вулиці з найменнями комуністичного минулого. Рік у рік продов-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
