Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Кристинопільська Богородиця дарувала дітей бездітним сім’ям, відкривала зір незрячим, зцілювала від інших недуг”. Культура без провінції · с. 14сторінка оригіналу ↗

Кристинопільська Богородиця — 20 років, як знову в Україні

Слово Просвіти, №14 за 2014 рік

Ікони в українському християнстві в особливій пошані, до того ж — чудотворні. Такою святинею може пишатися і Червоноград — Кристинопільською Матір’ю Божою, яка не раз рятувала люд від лиха, зцілювала і зцілює хворих. Зберігається ікона в Кристинопільському монастирі отціввасиліан. Тривалий час вона була власністю родини Садовських, яка мешкала на теренах Східної Галичини. 1765 року Станіслав Садовський передав цю родинну реліквію до монастирської церкви Святого Юра в Кристинополі. Вже тоді ікона славилася як чудотворна. Про це свідчать одинадцять срібних табличок із зображенням ласк (так звані — воти), які отримали люди, молячись перед нею. 1773 року ченці-василіани виготовили для Кристинопільської Богородиці срібну сукню і золоті корони, а через чотири роки о. Ігнатій Беньковський намалював з неї копію, яка збереглася до наших днів. 1815 року австрійська влада нахабно обдерла коштовності з ікони, бо казна була порожньою… Отож знайшли чим її поповнити. Але тодішній ігумен Маркіян Тарнавський наказав виготовити нове вбрання. Сукня була з дерева, дуже гарно різьблена і позолочена. У такій прикрасі ікона пробула до 1901 року. Цього ж року о. Маркіян Повх завдяки фінансовим пожертвам парафіян виготовив нову сукню і корону. Все — зі срібла. О. Мелетій Лончина написав пісню “Пресвятая Діво Мати…”, присвячену Кристинопільській Богородиці. У монастирських книгах залишилися записи про численні дива, пов’язані з оздоровленням хворих завдяки молитвам до чудотворної ікони Кристинопільської Богоматері. Не раз Божа Мати рятувала церкву і монастир від пожеж, хоч горів увесь Кристинопіль. 1768 року, коли у Кристинополі вирувала велика пожежа, вогонь перекинувся на дах церкви, в якій побожні миряни щиро молилися до чудотворної ікони. Раптом вітер змінив напрямок і церква з монастирем були врятовані. 1770 року сталося ще одне диво. На околицях містечка поширилась епідемія холери. Обхід навколо Кристинополя з чудотворною іконою зупинив небезпеку. Кристинопільська Богородиця дарувала дітей бездітним сім’ям, відкривала зір незрячим, зцілювала від інших недуг. А все — через щиру молитву. 1902 року Святійший Отець Папа Римський Лев ХІІІ надав церкві отців-василіан у Кристинополі відпусти на всі великі Марійські свята. Після Другої світової війни, коли радянська влада увійшла в місто, отців-василіан вигнали з монастиря. Залишаючи обитель, 17 червня 1947 року вони взяли з собою чудотворну ікону, найцінніші речі церковної атрибутики, церковну утвар, монастирську бібліотеку і все це перевезли до Варшави. …Україна здобула незалежність. Історична правда восторжествувала. З підпілля вийшла УГКЦ. 7 квітня 1994 року (на свято Благовіщення) завдяки старанням о. Йосафата Воротняка й історика Світлани Александрової (Рабонець) ікону урочисто повернули в Кристинопільський монастир, де за її посередництвом сходять на вірних численні ласки та оздоровлення. А шахтарі Львівщини поряд зі Святою Варварою також вважають Кристинопільську Богоматір своєю покровителькою та охоронницею. Тож у підземні вибої спускаються з молитвою до Діви Марії.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин