Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“На жаль, більшість українців довіряють телебаченню, марним обіцянкам та намальованим рейтингам, а не собі”. · 8 «Просвіта» сьогодні · с. 8сторінка оригіналу ↗

Галина Волощук про «Художнє мислення Уляни Кравченко»

Слово Просвіти, №14 за 2019 рік

У науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) відбулася презентація монографії кандидата філологічних наук, викладача кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Галини Волощук. Наукове дослідження вченої Галини Волощук “Художнє мислення Уляни Кравченко” (196 сторінок) вийшло друком у Видавничому центрі “Просвіта” 2018 року з нагоди 150-річчя Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Василь ГЛАГОЛЮК, кандидат історичних наук ідомо, що актуальним і важливим завданням сучасного українського літературознавства є створення такої історії словесності, де було б виявлено загальні й індивідуально-національні закономірності літературного процесу, а також заповнено т. зв. “білі плями” навіть у доробку тих авторів, теми, мотиви й образи яких уже досліджувалися частково або з купюруванням неугодного владі дискурсу. В подібній ситуації опинилася спадщина Уляни Кравченко (1860—1947). Про оригінальність її таланту згадували свого часу в статтях і монографічних студіях Віри Агеєвої, Миколи Васильчука, Ярослава Грицака, Тамари Гундорової, Світлани Луцак, Наталії Мафтин, Романа Піхманця, Тараса Салиги, Наталії Шумило. Наукова новизна монографії полягає в тому, що в ній уперше в українському літературознавстві зібрано й комплексно досліджено весь корпус художньої творчості Уляни Кравченко, зокрема раніше не аналізовані вченими збірки “Мої цвіти”, “Caritas” і драматичну поему “На визвольному шляху”. В обговоренні наукового дослідження виступили декан філологічного факультету, доктор філологічних наук, професор Роман Голод, доктори філологічних наук, професори Микола Лесюк, Ольга Деркачова, голова Івано- Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран, доктор мистецтвознавства, професор Ганна Карась, директор Івано- Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Тетяна Качак, бібліотекарі Наталія Мазур та Людмила Кузюк. “Вітаю, пані Галино, з виходом у світ Вашої праці, яка спонукає до розмислів про музичні твори на слова Уляни Кравченко, зокрема про мелодекламації Василя Безкоровайного”, — наголосила професор Ганна Карась. Книга вийшла за сприяння ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігоря Цепенди. Монографія Галини Волощук нещодавно номінована на Міжнародну премію імені Івана Франка, за яку змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. Ліричний характер обдаровання Уляни Кравченко, як зазначає дослідниця Галина Волощук, повною мірою виявився в її поетичних збірках “Prima vera”, “На новий шлях”, “Проліски”, “В дорогу”, “Лебедина пісня”, “В житті є щось”, “Для Неї все!”, “Шелести нам, барвіночку”, “Caritas”. Їх образномотивна система засвідчила домінування в ліричному наративі авторки т. зв. лідерського неоромантичного дискурсу, характерними рисами якого є типологічні паралелі з романтичними поезіями М. Устияновича й Т. Шевченка, лірикою І. Франка; розробка образу передової молодої людини, яка бореться з суспільними, буттєвими, особистими суперечностями, а також ідеї письменника-борця, котрий сáме на Слово покладає основну місію пробудження нації; наявність т. зв. “жіночої” поезії, де звучить тема жінок-інтелігенток, які усвідомили ганебність свого становища в суспільстві (як безправної жінки мужа-пана, покликаної оберігати домівку, дітей і “звичаї темні”) і прагнуть вийти на шлях служіння своєму знедоленому і безправному людові. Визначальні топоси, довкола яких структурується при цьому думка авторки, — постаті каменяра, титана, велетня духа, жінки-лідера, які розпочинають благородну справу пробудження свідомості свого народу. Отже, полістильове творче мислення Уляни Кравченко є цілком репрезентабельним для осягнення специфіки власне національного типу модерністської естетики, вважає Галина Волощук. Матеріали і висновки наукового дослідження Галини Волощук мають значну вагу для подальшого теоретичного осмислення особливостей української літератури кінця ХІХ—початку ХХІ ст., сприяють поглибленню уявлень про проблемно-тематичний та жанровий спектри прози доби модернізму.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин