“Відчуття повноти існування, де панує чиста емоція щастя”. Арт-калейдоскоп 14 · с. 14сторінка оригіналу ↗
Анатолій ГНАТЮК: «Мій концерт — це спільна енергія радості»
Слово Просвіти, №14 за 2019 рік
Український актор, народний артист України Анатолій Гнатюк запросив до Великої зали ім. Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського на свій концерт. Саме концертна діяльність — тема нашої розмови з паном Анатолієм.
тая дівчинонька, й тая дівчинонька, і ось ця дівчинонька. І так до кінця музичної фрази. Тоді й почув перше “браво”. Мені було 8 років. Мама любили згадувати цей епізод. Її завжди це тішило. — Розкажіть про нову концертну програму. — Мій новий концерт — це поєднання всього нового і старого у моєму житті, тобто квінтесенція моєї творчості. Сприймаю його як колективний твір, до якого залучені і оркестр, і балет, може, і хтось із моїх колег, а головне — його величність глядач. Концерт театралізований, має дієву партитуру, зміну масок і відмову від масок. У нього є сюжет, але він не надто драматичний, суто комедійним його також важко назвати. Головне, що за наявності сюжету ми все ж не стаємо його заручниками. Публіка і я робимо, що хочемо. Спілкуємося, самі обираємо, що співати і як веселитися або проживати світлий сум. Давно мріяв про живий театралізований концерт, де була б ідея, а не просто набір пісень. Мріяв працювати наживо з музикантами. Якось, повертаючись з концерту до Дня Незалежності у місті Приморськ, поділився своїми думками з художнім керівником і диригентом Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України Геннадієм Синеоком. Геннадій Іванович послухав мої роздуми і запитав: — А як тобі ідея працювати з симфонічним оркестром? — Це ж космос! Мені ніколи так не щастило. — А тепер пощастить. З цього й почалося. Я вдячний долі й щирому другу за такий фантастичний поворот моєї творчої долі. Для мене дуже важливо, що в програмі є пісня “Розпрощався стрілець”, яку ми присвятили полег лим Героям у війні на сході України. І символічний збіг, що концерт відбувся у Великому залі ім. Героя України Василя Сліпака. Непроста доля у цієї пісні… Її написали до революції 1917 року, та українську патріотичну пісню радянська влада у нас вкрала, зробивши з неї пісню “Там вдали за рекой”. Але сьогодні пісня повернулася до своєї домівки, до своєї Батьківщини.
Спілкувався Євген ВІВЧАРУК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
