Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 12сторінка оригіналу ↗

«МЕНІ ТАК ЛЮБО, ЛЮБО СТАЛО, НЕНАЧЕ В БОГА…»

Слово Просвіти, №15 за 2004 рік

Із двох весняних потоків, що злилися 2 квітня в єдине свято, здійнялася ця хвиля святкового поетично-пісенного розмаю в Київському палаці дітей та юнацтва. Два всеукраїнські, просвітянські, столичні, освітянські конкурси молодої шевченкіани — “Я гордий тим, що українець зроду” та “Тарасовими шляхами” назвали своїх переможців — тих, що пробують гостроту й влучність свого поетичного слова та тих, хто у власноручно виго- В’ячеслав Соломка (м. Київ) товленій книжечці занотовує рядки Кобзаревих полум’яних поезій, чи й свої перші віршотворчі та образотворчі спроби виніс на суд поважного журі. Очолює арбітрів, як і в попередні роки, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, поет, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан. Поетичний доробок рецензує під проводом Шевченківського лауреата Дмитра Білоуса група досвідчених майстрів слова у складі лауреатів премії ім. Лесі Українки Василя Василашка та Анатолія Качана, а також Бориса Списаренка, якого ми попросили прокоментувати завершення конкурсу: — Понад чотириста схвильованих послань одержали ми в цих змаганнях юних талантів — яка вражаюча небайдужість до української мови, поетики! Це — молода ґенерація майбутніх господарів літературного Олімпу. Понад сімдесят книжок-саморобок — певне, чимось подібних до тієї, в яку списував Сковороду маленьким хлоп’ям Тарас Шевченко, — відзначені за підсумками конкурсу. Вони були експоновані в Палаці, і гості дивувалися-чудувалися: ось, мов велетенська золота сніжинка, — книжка-абетка для малят, “видавцем” і автором якої є другокласниця ЗОШ №61 із Севастополя Олеся Панкова. Безперечно, кожне маля пальчиками доторкнеться до ніжних скрижалей-сторінок, і читання цих літер, складання слів стане для нього захоплюючою грою… А це — збірка малюнків до творів Тараса Шевченка, надіслана майбутніми художниками з міста Нова Каховка… Катерина Мікеладзе, гімназистка-восьмикласниця з села Михайлівка Запорізької області, в своєму дослідженні піднімає злободенну тему —“Еволюція образу жінки-матері в творчості Т. Шевченка”. “Книжка-хатинка” із села Пустомити на Львівщині оформлена у вигляді селянської оселі з… солом’яною стріхою, але зміст віршів, малюнків не полишає нас у спокої: юні автори мовби закликають пізнавати, вивчати саме ту Україну, яку так любив, із якої походить наш національний Геній, наш Тарас… Свято відкрив теплими словами звернення до юних номінантів-переможців та до гостей — учнів київських шкіл, що заповнили Палац, вітаючи їх зі святом 190-річчя Великого Кобзаря, Павло Мовчан. Щорік ширшає ця ріка юних виразників всенародної шаноби до нашого Поета-Пророка, і творчі доробки юних учасників стають усе вагомішими й цікавішими, позбавленими хрестоматійної холоднечі. Просвітяни й надалі продовжуватимуть відкривати юні таланти, залучаючи нашу юнь до вивчення, збереження і — примноження набутків українського красного письменства… Євген Білоусов, письменник із Феодосії, — один із “рушіїв” конкурсу “Тарасовими шляхами”. Він привітав переможців, вручив їм призи — нові видання “Просвіти”, квіти — і висловив потаємне бажання: наступну завершальну акцію конкурсу проводити в м. Севастополь… Звучали схвильовані слова і наспіви композиції Євгена Досенка (художній керівник ансамблю) на вірші Катерини Мотрич “Молитва до мови” у виконанні народного дитячого ансамблю “Світанок”. Переможців поетичного турніру “Я гордий тим, що українець зроду” привітав шановний старійшина українського поетич- Слово Яринки Черняк (м. Львів) Катерина — Аліна Проценко (м. Київ) ного цеху Дмитро Білоус. Його зворушливі слова любові до просвітян (до речі, батько поета на зорі ХХ століття був активним просвітянином, і пан Дмитро разом із ним брав участь у сценічних акціях, знає від батька напам’ять усю п’єсу “Наталка-Полтавка”) надзвичайно захопили гостей… Поет вручив нагороди переможцям, привітав їх з успіхом. Виступи юних митців — дитячого ансамблю “Зернятко” (керівник Раїса Заклецька, твір “Будили нас матусині слова”), танцювальні композиції хореографічного ансамблю “Квіти України” (художній керівник Олександр Нестеров), “Світанку” (“Свято на Волині”) були гарною квітневою оздобою цього параду юних зірок… Виступи переможців-поетів і поетес, читців поезії Великого Кобзаря, — навдивовижу привабливі своєю безпосередністю і чистотою духовного образу Матері-України, її провідників у світ Краси, Волі, Гідності. Саме “Гідність” — назва поетичного твору третьокурсника Київського військового ліцею ім. Івана Богуна, хлопця із Січеславщини Сергія Яреми. Він став переможцем у віковій категорії 14—17 років, а його виступ ровесники в залі сприйняли як програму становлення особистості — “Гідність — те, що робить з нас людину, І гуртує нас в один нарід, У родину, вільну і єдину, — Кобзаря довічний Заповіт”… У всі кінці України розлетілися в радісному піднесенні ці ластівки весняного пробудження — учасники турніру краси й значимості рідного слова, мистецтва, любові до спадку вітчизняної когорти Світочів… Переконані, ще не раз приведе їх до нашого просвітянського дому творчий неспокій молодих сердець. Борис СПИСАРЕНКО Світлини Ганни ОБОРСЬКОЇ z Олеся Панкова (м. Севастополь) з “Абеткою для малят” та письменник Євген Білоусов Сергія Ярему (м. Київ) вітає письменник Дмитро Білоус Сергій ЯРЕМА ГІДНІСТЬ Гідність — що то є на світі білім, — Гарне слово чи глибинна суть? В чому наша мудрість, наша сила? Що людською гідністю зовуть?.. На землі прекрасній і коханій, Сотні літ, мов найманці, жили Не нащадки славних отаманів, А раби принижені — “хохли”. Гідність у кишені хоронили, Лагідно вклонялися панам, Та каміння в пазусі носили: Прийде час — одержите сповна… Бо ж не можна душу розтоптати, Що весняним пагоном зроста… Розгинає спину рідна мати — Наша Україна золота. Повстає, як велетень із праху, Сповнена і величі, і мрій. І летить до світла вільним птахом У майбутнє сонячних надій. Наша гідність — гордість за країну, Що встає із вікової мли. Ми велика нація — родина, Українці ми, а не хохли. Гідність — це можливість вільно жити На своїй оновленій землі. Працювати, мріяти, любити, Пам’ятати корені свої. І нікому більш не дозволяти, Аж допоки буде світ стоять, Нашу рідну мову зневажати, Нашій пісні крила підрізать. Не тікати, не шукати долі У чужих оманливих раях, А навести лад у ріднім домі, На родючих батьківських полях. Збудувати рай у власній хаті, Побороти злидні та біду, Щоб були в ній пісня, хліб і мати, Щоб цвіли черешні у саду. Гідність — те, що робить з нас людину І гуртує нас в один нарід, У родину, вільну і єдину, — Кобзаря довічний Заповіт. У Київському палаці дітей та юнацтва відбулася заключна акція Всеукраїнського конкурсу юних авторів “Тарасовими шляхами” — літературно#мистецьке свято “Я гордий тим, що українець зроду”. У конкурсі, започаткованому у вересні 2003 року Всеукраїнським товариством “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, взяли участь 429 учнів 2—11 класів із різних реґіонів України. Тема “Тарас Шевченко та його тво# ри в моєму житті” — захопила юні серця.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин