Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Великдень · с. 16сторінка оригіналу ↗

БАРВИ ТРАДИЦІЙНОГО МИСТЕЦТВА

Слово Просвіти, №15 за 2004 рік

НАРОДНІ МАЙСТРИ На спогад про подорож до країни із цікавою культурою зазвичай купують сувеніри — ті, в яких сконцентровані національні традиції, в яких вже багато століть зберігається унікальність цього краю. Не хотілося б, аби на згадку про Україну іноземці купували те, що пропонує Андріївський узвіз, — речі з радянською символікою, матрьошки, псевдонародні сувенірні вироби, які не мають нічого спільного із традиційним українським мистецтвом… Така собі комуністично-російська екзотика… Може тому й сприймають Україну не як окрему самобутню державу, а як країну, що невідомо звідки вигулькнула після розвалу Союзу. Але ж українська культура налічує далеко не одне століття. Скільки у нас існувало традиційних осередків народного мистецтва і самобутніх майстрів!.. Розмаїття сучасного народного мистецтва, яке дбайливо зберігає і відтворює традиції, представлене на виставці виробів традиційних народних майстрів України, яка проходить у Національній парламентській бібліотеці. Організатори виставки — родина Садових- Верещинських (ПП “Верещинські”) та музей Івана Гончара. Подібні виставки відбуваються не вперше. Ще з 2000 року ця родина спільно з музеєм проводили ярмарки, виставки-продажі творів народного мистецтва. Родина Верещинських організовувала виставки українського народного мистецтва в Угорщині, Німеччині, Італії. А згодом було створено Фонд Івана Гончара (ініціатори — музей Івана Гончара та родина Верещинських), — щоб опікуватися народними майстрами та вирішувати проблеми збереження й розвитку справжніх народних традицій у мистецтві. Фонд активно займається видавничою діяльністю — зокрема засновано серію видань, у яких майстри самі оповідають про своє ремесло і свою долю. Уже побачив світ альбом Анатолія Базилевича “Підготовчі роботи до поеми Котляревського “Енеїда”, каталог художника з Поділля Віктора Наконечного, готується до виходу книга-альбом самобутнього різьбяра, народного музики й філософа Антона Штепи, якому нещодавно виповнилося 100 років. На черзі — історико-етнографічний збірник “Шевченків край” (упорядник Лідія Орел), добірка “Пісні Шевченкового краю” (упорядник Леопольд Ященко). Підтримується і музичне мистецтво, — зокрема випущено Аb ovo (все починається з яйця) Горацій У мене все починається з яйця-райця. Його передавали з покоління в покоління мої предки. І я берегла яєчко, мов зіницю ока, боялася на нього навіть дихнути. Але прийшла Весна — весела, голосиста і швидка. Коли бігла, то зачепила яйце-райце — воно впало і розбилося. А звідти!.. О диво! Стільки усякого добра висипалося: сонце, лелека, слово, калина, Дніпро, Україна… Зачудована, здивована, хочу зрозуміти: хто ж я у цьому світі? А може… Я — сонце… Сонце світить на добрих і злих. Я — лелека… Де лелека водиться, там щастя родиться. Ірина Садова аудіо-СD молодіжного вокального гурту “Коралі”. На нинішній виставці представлене все багатство народного мистецького духу — вишивка (сорочки й рушники), гобелени, гончарні вироби, витинанки, плетення з лози і соломки, писанки, малярство, іграшки, фігурні розписні пряники. Ці витвори мистецтва збиралися родиною Верещинських по Україні — загалом вони створені сучасними майстрами, але повторюють традиційні форми. Є на виставці й роботи представниці родини Верещинських і одночасно голови правління Фонду, пані Ірини Садової, — вишиті сорочки та рушники (копії експонатів із музею Івана Гончара). А її сестра, пані Леоніда, — авторка фігурних розписних пряників, виготов- Я — слово… Слово до слова — складеться мова. Я — калина… Без верби і калини нема України. Несе у дзьобі лелека сонечко-крашанку — день починає… А на калині в кожній ягідці слово достигає… Посаджу вербових гілочок на пустирищі коло двору — хай Шевченкова Україна виростає поруч мене. Розмалюю писанку, буде там і сонце, і лелека, і слово, і калина — писанка моя — Україна! z z Головний редактор Любов Голота. Шеф-редактор Павло Мовчан. Редколегія: Л. Голота, Я. Гоян, П. Мовчан, А. Погрібний, О. Пономарів, І. Ющук. Комп’ютерна верстка: Ірина Шевчук. лених за старовинним рецептом. Отож, родина робить свій внесок у народне мистецтво не тільки своєю активною діяльністю, а й власною творчістю. Нині у Фонду є багато задумів — проведення ярмарок, виставок, видавнича діяльність, робота з дітьми. Ці заходи допомогли б жити і творити українським народним майстрам, зберігали й передавали б наступним поколінням мистецькі традиції. Тому Фонд змушений шукати меценатів, які б фінансово підтримали таку необхідну нині культурно-просвітницьку діяльність. Катерина ТАРЧЕВСЬКА Фоторепортаж Ганни ОБОРСЬКОЇ квіточки, умивають свої личка, починають співати струмочки, заворушилися в землі новонароджені джерельця — все оживає, оновлюється. Великдень — це свято писанок. Уже спочивають натруджені писачки і пензлики, дихають стомлені свічечки, і лише різнокольорові писанки поважно викочуються зі своїх прихистків. Свято починається! “Христос воскрес!” — казали колись наші предки. “Христос воскрес — воскресне Україна!” — з надією промовляємо нині ми. Україна чує нас і приходить у кожен дім господинею. …Церковця по-святковому вбрана, чекає гостей, велично тримає на своїх плечах небо, посміхається сонцю. А гостей… нелічено, неміряно. У малечі теж свято: крап-крап — накрапують у дитячі кошички цукерки, печиво і веселкові яєчка. Анна СТЕПАНЕНКО, 1991 р. н., с. Нова Водолага Харківської обл. Засновник: Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Реєстраційне свідоцтво КВ № 4066 від 02.03.2000 р. Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети і надіслані рукописи та світлини не повертає. Залишає за собою право редагування та скорочення текстів. ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин