Культура без провінції · с. 7сторінка оригіналу ↗
ГРОМАДСЬКІ ІНІЦІАТИВИ ПОТРЕБУЮТЬ ГРОШЕЙ. ІЗ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЖЕРЕЛ
Слово Просвіти, №15 за 2005 рік
неджменту (керівник — Лев Абрамов), який активно сприяє втіленню програми, провів ряд тренінгів для громадських активістів, зокрема що до навиків написання грантів, пошуку донорських організацій. Програма розширила свої межі, і зараз у ній також активно працюють Центр підтримки громадських і культурних ініціатив (м. Дніпропетровськ) та Центр сприяння суспільним інноваціям (м. Миколаїв), що створило фактично Центральноукраїнський кластер проектів “Інтеграція місцевих спільнот”. У ході роботи виявилося, що подібна ідея реалізується у Польщі тамтешнім центром локальної активності. Поступово визріла ідея проведення міжнародної конференції “Інтеграція місцевих спільнот — шлях до сталого розвитку”, що відбулася наприкінці минулого тижня в Кіровограді, на якій побували гості з Польщі — Олена Хоткевич, програм ний координатор об’єднання центрів підтримки місцевої активності (м. Варшава), та Мачей Живно, тренер загальнопольського об’єднання тренерів для громадських організацій, експерт мережі центрів підтримки місцевої активності. Досвід поляків виявився надзвичайно цікавим. Поєднання громадських ініціатив і матеріальної бази якоїсь із державних систем (у нашому випадку закладів культури) у Польщі надзвичайно поширений. Там використовують ресурсні бази і навчальних, і соціальних закладів. У Польщі діють школи громадських аніматорів (аніматор — той, хто оживляє, фактично, лідер). Цей проект реалізовується з участю багатьох країн Європи. Відрадно, що останнім часом до них приєдналася й Україна. У Польщі чимало ініціатив центрів місцевої активності (УАЛ) фінансуються органами місцевого самоуправління. З їхньою допомогою організовуються й масові акції, які допомагають вирішувати серйозні соціальні проблеми. Наприклад, оркестр святкової допомоги, акція, яка стала вже традиційною і збирає гроші на медичне обладнання для дітей. Вона,
фактично, перетворилася в загальнонаціональне свято і збирає щоразу близько десяти мільйонів доларів. Ця акція — своєрідний антипод нашої примусової філантропії, яка є лише тоді справді цінною, коли здійснюється легально і добровільно. Майже два роки там уже діє закон, за яким один відсоток прибуткового податку, що його платять усі, за бажанням громадянина перераховується на рахунок певної громадської організації (згідно із заявою платника податку). Це явище дуже поширене в західному світі (в Америці існують спеціальні фонди, які розподіляють ці кошти), у Східній Європі теж набуває розмаху. За перший рік дії Закону в Польщі, який, за словами Мачей Живно, ще потребує шліфування, свій відсоток податку на рахунок громадських організацій перераховували лише три відсотки громадян. Але цей рух шириться і міцніє. Чи така, чи інша форма фінансування громадських ініціатив дуже потрібна й Україні.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
