Без мови немає нації · slovo.prosvita.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
Мовна політика в державі стор. 3
Слово Просвіти, №15 за 2005 рік
Із 5 квітня центральна брама Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зачинилася перед киянами, а також гостями столиці, паломниками з багатьох реґіонів і навіть країн. Виявилося, заповідник тимчасово призупинив відвідування території через аварійно небезпечний стан багатьох історичних пам’яток. Однак на Благовіщення нам таки вдалося потрапити до верхньої частини Лаври, — бічний вхід залишається відчиненим. Попри безліч загороджень і написів про небезпеку, заповідником ходить чимало туристів і прочан. Окрім того, незважаючи на те, що екскурсії тут наразі заборонені, напіввідкритий статус заповідника повномасштабно використовують “екскурсоводи” з інших комерційних структур. Тим часом заповідник щодня втрачає від 6 тисяч гривень заробітку.
щення я відмовився входити до нього перед розслідуванням правоохорони ми органами, він звинуватив мене в тому, що в корпусі зникли якісь речі, й вимагає від мене через суд фінансового відшкодування”. Тетяна Кулик, головний архітектор заповідика, дала нам офіційний коментар того, що тут відбувається. — Заповідик не фукціонує на підставі наказу про часткове й тимчасове припинення його діяльності. Під час періоду весняного розмерзання й танення снігів на території заповідника з’явилося кілька провалів, із карниза багатьох споруд почали відвалюватися елементи декору та штукатурки. У зв’язку з технічним станом території та будівель було частково й тимчасово припинено діяльність заповідника, пов’язану з обслуговуванням відвідувачів та експлуатацією експозицій із 5 квітня 2005 року. Частина споруд в аварійному стані, причому вони розташовані на екскурсійному маршруті. Це, передусім, Велика Лаврська дзвіниця Успенського собору, на якій почалося відшарування штукатурки (глиби завдовжки 50 сантиметрів) 2 і 3 ярусів. До того ж, на висоті 90 метрів там відшарувався мідний лист покриття, якраз на маківці дзвіниці. У будь-який момент він може впасти, а траєкторію польоту ніхто не може визначити. Небезпеку становить також підпірна стіна верхньої Лаври, яка тримає оглядовий майданчик. І раніше ми звертали на це увагу, а в 2003 р. замовили дослідницькі роботи зі стану цієї споруди, оскільки там почали з’являтися провали. На 2004 р. коштів нам не виділили й, на жаль, проектних робіт ми не завершили досьогодні. Після цієї зими на оглядово му майданчику вже утворилися значні провали, розкрилися (до 8 см) тріщини бетонного покриття. Стіна змінила конфігурацію, стала ввігнутою. Нещодавно під стіною стояв паломник і на нього впала рекошетом (на його щастя, в польоті вона зачепила водозлив) частина цегли. На Троїцькій надбрамній церкві біля центрального входу теж активно відшаровується штукатурка, на келії (4 корпус) східний фонтон знаходиться в аварійному стані, вінчальна його частина практично відсутня… — Щороку потепління створює заповіднику проблеми? — Це вперше. Дуже складна була зима. Основним руйнівним чинником була практична відсутність сонячних днів упродовж осінньо зимово весняного періоду. Від вологи й великої кількості снігу штукатурка намокла і в такому стані перебувала тривалий час на морозі — близько півроку. А потім почалося раптове розмерзання і висихання. Наслідок — від основної частини фасаду відшаровувалися пласти штукатурки. Крім того, недостатнє фінансування. А в нас величезний комплекс — 120 пам’яток. Ми не можемо підтримувати в належному стані власними силами ці об’єкти. Можемо робити тільки косметичні ремонти.
Закінчення на с. 3
«Просвіта» йде до VII з’їзду
стор. 4—5
Тарасова церква
стор. 8
Українське кіно — так!
стор. 13
«Вільний, бо живий!» Стор. 15
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
