“Політизація мовного питання — доволі прибутковий медіа!бізнес, особливо під час виборів і парламентських криз”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
ПОГЛЯД
Слово Просвіти, №15 за 2008 рік
Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ Процес удосконалення мовного законодавства нагадує давню війну в окопах. Одні прагнуть в будь-якій формі “протягти” закон про особливий статус російської мови, але не мають для цього законних підстав. Інші намагаються законодавчо захистити задекларовані Конституцією права на українську як державну, але не мають достатньої депутатської підтримки. Громадська більшість мовчить, знервована постійною політизацією мовного питання. Українська еліта, як завше, протестує. Де ж істина? Здавалось би, 16 років незалежності достатньо для того, щоб українська еліта вже мала свою чітко сформульовану концепцію мовного законодавства. Проекти є, але обговорити їх в українській громаді досі було нездоланною проблемою. Надто мізерний інформаційний ресурс в ініціаторів подібних заходів. Для решти інформаційного простору це щось на зразок “неформату”, адже політизація мовного питання — доволі прибутковий медіа-бізнес, особливо під час виборів і безконечних парламентських криз. У парламенті війна законопроектів про порядок застосування мов триває віддавна. Зокрема, в шостому скликанні зареєстровано проекти Н. Шуфрича, Л. Грача, С. Ківалова, В. Колесніченка (кілька проектів), П. Мовчана і В. Яворівського. Переважна більшість проектів має фатальну ваду — вони політично заанґажовані. У процесі обговорення такого розмаїття часом протилежних за концепцією проектів компромісний новий Закон про мови прийняти можна, але чи варто це робити? Компроміс у мовній сфері — це мотивоване політичною, економічною чи якоюсь іншою доцільністю обмеження прав застосування однієї мови на користь надмірного поширення іншої, хоч для вільного розвитку останньої це і не потрібно. Насправді ж ідеться не про мови, а про громадян, які цими мовами послуговуються, про державну мову як одну з основ державності. Саме тому компроміс у мовній сфері означає узаконення порушень мовних прав частини громадян України чи основ конституційного ладу. Жодні посилання на інтереси виборців чи на закони демократії не дають парламентові
Фото Олеся Дмитренка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
