“Хтось таки має перетворити подібні розмови на результат”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
КОНТЕКСТ
Слово Просвіти, №15 за 2008 рік
— На форумі інтелігенції влада не спромоглася вислухати інтелігенцію, а інтелігенція не примусила владу її слухати. Все було в найкращих традиціях радянської доби. Проблеми, які є насущними і кричущими, залишились у затінку, і їх не розглядали, хіба що у виступах Івана Драча та Івана Дзюби. Інтелігенція залишається інтелігенцією, та в якому вона стані! Вона принижена, соціально пригноблена, не захищена, не затребувана. Півторагодинна розповідь Президента про українські реалії загальновідома, але треба, щоб Президент вислухав усі точки зору, які висловлювала інтелігенція. Для того і проводимо форум, а не семінар, і розробляємо концепцію, щоб говорити про найсуттєвіше. У добу глобалізації найважливі-
Закінчення. Початок на с. 1
— Матеріальну відповідальність за недостовірну інформацію мав би нести автор або джерело інформації, — переконаний головний редактор газети “Голос України” Анатолій Горлов. — Тоді у багатьох позивачів відпало б бажання чи то знищувати редакцію, чи збільшити свої статки за її рахунок. Тож відповідальність ЗМІ слід чітко обумовити або в Законі “Про інформацію”, або в кодексі законів про інформацію. Адже ЗМІ, що працюють чесно, за свою позицію ризикують мати безліч судових позовів, і за рішеннями судів можна припинити вихід будь-якої газети. Тому до нового кодексу законів про інформацію варто внести положення, яке б регламентувало відповідальність ЗМІ: спростування публікації публікацією з іншою точкою зору на тому самому місці такого самого обсягу. — Говоритимемо про проблеми доти, доки закони не почнуть виконувати, — наполягає голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко. На підтвердження цієї думки він навів кілька прикладів, як місцева влада втручається у роботу ЗМІ. Так, голова Миколаївської облради воює з головним редактором обласної газети: численні комісії змушують його писати пояснення, чому прізвища у такому відмінку, а не іншому. А в місті Роздільна Одеської області міський голова висунув позов на 300 тисяч гривень місцевій газеті “Чорноморські новини”, “забувши” сплатити позовне мито, бо сесія міськради “звільнила” його від сплати. А це вже вияви справжньої корупції. У Дніпропетровській області голова райради вимагала, щоб газетярі приносили їй шпальти перед здачею їх у друкарню. Ось чому так гостро постало питання про роздержавлення ЗМІ, бо люди кажуть: почуваємося не журналістами, а рабами, які пишуть те, що скаже місцева влада. Через беззаконня, стверджує голова НСЖУ, газети стають “беззубими”, тому нове законодавство має чітко означити відповідальність посадовців за утиски редакційних колективів та окремих журналістів. Можливо, варто роздержавити ЗМІ, відпустити їх у “вільне плавання”, тобто віддати у приватні руки?
ТВОРИТИ УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
