Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Антинатівську пропаганду в Україні цілком можна розцінювати як інформаційну диверсію”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

БЕЗ КОНСЕНСУСУ ЕЛІТИ

Слово Просвіти, №15 за 2008 рік

Богдан ОЛЕКСЮК, експерт Інституту відкритої політики Сучасний стан державної інформаційної політики на європейському і євроатлантичному напрямах, шляхи й механізми підвищення ефективності інформаційного забезпечення інтеграції України в ЄС і НАТО були темою “круглого столу” “Інтеграція України в Європейський Союз і НАТО: як забезпечити громадську підтримку?” Його організували в Києві Центр ім. Разумкова та міжнародний фонд “Відродження”. Учасники розглядали, зокрема, досягнення й проблеми виконання державних програм інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004—2007 роки. Мабуть, мало кому відомо, що впродовж 2004—2007 років в Україні діяла державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції. Відповідальність за виконання лежала на Держкомтелерадіо, де нема належної бази фахівців та ресурсів із тематики євроатлантичної інтеграції. Негативні наслідки реалізації програми відобразились у падінні підтримки громадян ідеї вступу України до НАТО з 30 % до 17. Інститут Демократичного Альянсу ім. Р. Шумана розробив проекти Концепції та Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008—2011 роки, що винесені на публічне обговорення. У проекті Концепції звернуто увагу на основні проблеми, які перешкоджають інформувати громадськість про НАТО. Політична леґітимність. Навіть БЮТ і НСНУ, які виступають за приєднання України до НАТО, відмовляються від практичної діяльності в цьому напрямі, зважаючи на низьку популярність ідеї євроатлантичної інтеграції. Партія реґіонів не може чітко визначити свою позицію. На словах вона підтримує вступ до НАТО після позитивного результату всенародного референдуму, а на практиці, як віддана проросійська сила, проводить антинатівські заходи. Історичні стереотипи і мі& фи. Люди похилого віку були виховані в СРСР, чоловіки проходили військову службу в радянській армії. Відтак, досі росіяни для пересічного українця — “свої”. Відповідно НАТО — це “чужі”. Оскільки пропаганда в СРСР була досить професійною, досі діють старі штампи у баченні НАТО (і в Україні, і в Росії та інших країнах СНД). Тому окремі політичні сили використовують радянську риторику щодо НАТО для підвищення власного рейтингу. Залежність інформаційно& го простору, який значною мірою перебуває під зовнішнім (а конкретно — російським) впливом. Більшість мешканців південно-східних областей отримує новини головним чином з російських медіа, де інформація про НАТО цілеспрямовано спотворена. Натомість велика частина українських медіа перебуває у приватній власності (також значною мірою російській), що робить їх залежними від політичних чи бізнес-інтересів власників, які не зацікавлені у просвітницькій роботі стосовно НАТО. Відтак антинатівську пропаганду в Україні російських і проросійських ЗМІ цілком можна розцінювати як інформаційну диверсію. Звідси і провал Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції 2004—2007 рр., і падіння підтримки євроінтеграції в суспільстві з 2002 року на 12 %, і зростання кількості супротивників на 20 %. Один з найважливіших моментів — жорстка позиція Москви, яка все ще не може погодитися із втратою України. Для Росії вступ України в НАТО цілком неприйнятний (на відміну від вступу Прибалтійських країн та Польщі). На жаль, в Росії спостерігається зростання націоналізму й шовінізму, а відтак і агресивності до Заходу, тому важко проводити ідею, що насправді вступ України в НАТО не зашкодить Росії, а навпаки, може мати позитивні наслідки. Яскравий приклад — реакція Кремля на пронатівську політику Грузії. Очевидно, що локальні конфлікти в цій республіці інспірувала Росія, зокрема, щоб не допустити вступу цієї країни в НАТО. Адже Кавказ — перехрещення інтересів НАТО і Росії. Однак політика Кремля у Грузії призвела до протилежних результатів: підтримка грузинів євроатлантичного курсу їхньої країни перед загрозою сусіда лише зросла.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин