Духовний простір · “Воскреслий Господь вчить нас перемагати духовну смерть”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
Слово Просвіти, №15 за 2009 рік
Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри! У ці радісні Великодні свята, просвітлені неповторним відчуттям присутності серед нас Воскреслого Господа, недоречними здаються згадки про смерть. Ми воліємо думати про життя, що дістає нині перспективу вічності, про його нездоланність і всепереможність. Але знов воскресний тропар узалежнює Христове Воскресіння від жертовної смерті Спасителя: “смертю смерть подолав”. І в це свято життя ми звертаємося думками до таємниці смерті як перемоги, що відкриває нам дочасність і обмеженість матеріального світу, а водночас стверджує реальність вічного існування Бога та нескінченності Його Небесного Царства. А отже, і нас самих як імовірних мешканців цього Царства. Втеча від цієї таємниці завжди закінчувалася поразкою. Так, як усесвітньою катастрофою закінчилося самовдоволене занурення допотопної цивілізації в матеріальні насолоди. Так, як було зупинено штормом втечу пророка Йони від свого призначення. І врятований від потопу праведний Ной, і виведений із морських глибин Йона роблять висновок: життя з Богом можливе тільки за умови мужньої, відвертої зустрічі зі смертельною небезпекою. Вилікувати згубну недугу гріха можна, тільки відкривши перед небесним Лікарем завдані цією недугою рани. Разом із сучасною цивілізацією ми переживаємо нині смерть ілюзії економічного дива, заснованого на невпинному визискові земних ресурсів, несправедливому розподілі плодів праці й житті в борг. Рани від цієї катастрофи несе кожен із нас. Засліплений розум шукає в економічній катастрофі наслідки помилок і прорахунків окремих політичних діячів і державних лідерів. Та в світлі Христового Воскресіння нам
У цей урочистий час затримаймося на мить, зупинімося у круговерті щоденного життя, застановімося над змістом християнського вітання, тієї основної правди нашого життя — і все, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття, настане мир, а де були брехня і кривда — запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б кінець усього, — буде життя. Дорогі в Христі, триває Страсний тиждень, найважливіший тиждень літургійного року. Згадуватимемо останні дні та години життя Ісуса Христа, а серед них найважливіші дві події: у Велику п’ятницю — смерть Ісуса Христа на хресті, у Великодню неділю — Його славне воскресіння. Перша подія, на перший погляд, — остаточна невдача, а, по суті, переможне цілковите віддання себе і всього світу в руки люблячого Небесного Отця. А друга — остаточна перемога над смертю і всім, що могло б відділити нас від Господа Бога. У ці великі святкові дні ми бачимо воплоченого Сина Божого Ісуса Христа, який вповні віддав себе Небесному Отцеві. Такими, дорогі в Христі, повинен світ бачити і нас, позначених безмежним довір’ям до Господа Бога. Він має побачити нас учасниками Христової перемоги. Бо ми є християнами, і наше завдання — продовжувати спасенне діло Ісуса Христа. Ми, як Христова Церква, покликані євангелізувати, тобто нести всьому світові Добру Новину про Христову перемогу над гріхом і смертю, якою Він звільнив нас від найбільших лих, не тільки говорити про те, що сталося, ай бути цього видимим знаком, живими свідками. Дорогі у Христі, Христос Воскрес!
ЛЮБОМИР Дано у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у Квітну неділю, 5/12 квітня 2009 року відкривається глибший сенс завданих нам ран. Смерть ілюзії допомагає повернутися на шлях творення реального майбутнього, відкритого Господньою жертвою, в якій на хресті розпинається Адамів гріх. Воскреслий Господь вчить нас перемагати духовну смерть, відкриваючи примарність штучних ідеалів матеріалістичної цивілізації. Він веде нас через переживання Голгофи — унікальної для кожного з нас — до пізнання таємниці тілесної смерті як єдиних дверей до вічного життя. І пасхальні згадки про Христову жертовну смерть лунають для нас життєствердним закликом сміливо й рішуче прощатися з ілюзіями для відкриття земної історії та нашого особистого життя як простору здійснення Божого милосердя, де кожна гідно пережита нами втрата стає початком нового життя в Христі, життя, осяяного світлом вічного й незгасного воскресіння. Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!
ІГОР, архієпископ Харківський і Полтавський Пасха Христова, 2009 рік архієпископа Харківського і Полтавського Ігоря всечесному священству й усім вірним Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
