Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Життя продовжується! · “Ухиляючись від боротьби за існування, людина ставить на собі хрест”. Євген Ященко · с. 15сторінка оригіналу ↗

Н НА АТТА АЛ ЛІІЯ Я Ф ФО ОЙ ЙГГТТ::

Слово Просвіти, №15 за 2011 рік

— Дуже важко пояснити людям похилого віку, наскільки важливо берегти себе, своє здоров’я, бо в умовах нашої бідної медицини вони є заручниками власних недуг. Подолати хворобу, особливо хронічну, у похилому віці дуже важко, безоплатна медицина, яку гарантує Конституція, нездатна забезпечити лікування хронічних хвороб. Якщо літня людина захворіла, оплата лікування важким тягарем лягає на всю її родину, а іноді може призвести до економічного краху сім’ї. Отже, хвороба — важке випробовування не лише для літньої людини, а й для всіх її рідних. Цей імператив повинен бути присутнім у житті кожної літньої людини. — Яких рецептів активного довголіття особисто Ви дотримуєтеся? — Це питання для мене актуальне, бо я зараз активно займаюся фізичними вправами, змінила дієту і відразу відчула поліпшення здоров’я. Щоб бути здоровим, треба дотримуватися раціонального харчування, робити нескладні фізичні вправи, прогулюватися зранку і ввечері, не палити і не вживати алкоголь. — Деякі довгожителі вживали алкогольні напої протягом усього життя… — Франція — країна з найвищою тривалістю життя в Європі. Французи пов’язують це зі своїм способом життя: систематичне вживання розумних доз натурального вина допомагає їм знизити ризик серцево-судинних хвороб, деяких форм раку, а також розвитку хвороби Альцгеймера. Свого часу найстарша жителька Землі, француженка Жанна-Луїза Кальме, яка померла у 122 роки, у свої 110 років на велосипеді їздила до церкви в сусіднє село, і до останніх днів вживала натуральне червоне вино та чорний шоколад. Найважливішим для активного довголіття є позитивний погляд на життя, літні люди повинні дарувати його всім і отримувати його від інших, що найкраще збалансує всі нервові й фізіологічні процеси. — Наталіє Антонівно, що станеться з українським селом через 50 років, осередком і колискою нашої культури? — Розвиток села — це економічна проблема. Якщо ми зважимо на існуючі сучасні сільськогосподарські технології, сільського населення, яке обслуговуватиме ці технології, економіці потрібно дуже мало. Ось чому зараз, коли перебудовують усю нашу аграрну систему, більшість сільського населення залишається за бортом. Молодь їде із сіл, бо немає можливості для самореалізації. Села пустіють, а на пустці, як відомо, хоч бур’ян та виросте. От і приїжджають у село іноземні ділки, викуповують землю, завозять туди найдешевшу робочу силу — рабів зі Східної та Південно-Східної Азії. Є вже доволі багато таких селищ, де організоване виробництво обслуговують азійські працівники. Поступово замість українських сіл народжуються корейські, китайські або в’єтнамські. На сьогодні сільське населення становить більш як 30 %. Існує безліч урядових рішень, розпоряджень, спеціалізованих програм щодо розвитку села, проте більшість із них нереалізовані. Сподіваюся, що держава знайде спосіб забезпечити стабільний розвиток нашого села, його населення, культури й унікальної селянської ідеології. Українське село не зникне, воно трансформується у життєстійкий конгломерат української ідентичності й новітніх технологій. Хоча зараз важко передбачити, у який саме спосіб.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин