Духовний простір · “Христос Воскрес!” “Воістину Воскрес!” · с. 11сторінка оригіналу ↗
Великоднє послання Патріарха Київського і всієї Руси—України Філарета
Слово Просвіти, №15 за 2012 рік
Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату
Дорогі браття і сестри! ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Найбільшим злом, яке існує у світі, є смерть. Люди помирають не тому, що життя для них стає тяжким, а тому, що через гріх першої людини, Адама, смерть увійшла в їхню природу. Людина не хоче помирати навіть тоді, коли тяжко хворіє і через старість стає непрацездатною. Чому вона не хоче помирати? Тому що її природа створена Богом для життя вічного. Будучи свобідною, людина обрала не життя, а смерть: через гріх Адама смерть пошкодила людську природу, яку оновити людина не могла. Не могли цього зробити й ангели, оскільки людську природу створили не вони. Людину створив Бог! Тому оновити,
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
“Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай же святкує увесь видимий світ і невидимий, Христос бо воскрес — радість вічна!” Воскресна Утреня, Канон Пасхи
У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. “Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява”, — проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5). Як темрява не може зупинити чи обмежити світла, так само смерть і гріб не змогли втримати Джерело життя — нашого Спасителя, який наповнює сьогодні Всесвіт своїм світлом і своєю благодаттю. “Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє!” Сьогодні радість і веселість об’єднує небо і землю в єдину пасхальну Літургію, в якій звучать і наші великодні піснеспіви. У своєму воскресінні Спаситель, який перемагає смерть, повертає єдність душі й тіла людській істоті, а разом із цим збирає воєдино все видиме і невидиме створіння, що було відчужене між собою через гріх людини. Гріх є найбільшим нещастям людини, бо позбавляє її приязні з Богом, вносить поділ і розбрат у суспільство, завдає страждань усьому створеному. Про це свідчить святий Павло, коли в Посланні до римлян каже: “Очікуючи визволення від рабства тління, на свободу слави дітей Божих… усе створіння понині стогне і разом страждає у тяжких муках” (пор. Рим. 8, 21—22). Воскреслий Христос сьогодні приносить дітям Божим довгоочікувану свободу, а разом із ними єднає в одне ціле весь Усесвіт. Ось чому цього дня небеса та земля разом достойно радіють і веселяться! Своїм переможним виходом із гробу Господь усуває всі перепони до єдності Всесвіту зі своїм Творцем. Виходячи з Пекла, він ламає ворота смерті — те, що відділяа це значить, подолати в людській природі смерть, міг тільки її Творець, тобто Бог. Зі Свого чоловіколюбства Син Божий втілився, став людиною, постраждав на хресті, помер і на третій день воскрес — і таким чином подолав смерть у людській природі. Якби Син Божий не втілився і не став людиною, Він би не помер; а якби не помер, то і не воскрес і не переміг би смерть у людській природі. А це означає, що смерть продовжувала б панувати над родом людським. Сьогодні ми святкуємо “смерті умертвіння… іншого, вічного життя початок…” (7 пісня Пасхального канону). В пасхальні дні у храмах за богослужінням постійно звучать слова “Христос Воскрес!”, на які відповідаємо: “Воістину Воскрес!”. Якщо в когось немає віри у Воскресіння Христове, то навіщо відповідати “Воістину Воскрес!”? Не треба говорити неправди! Чому ми радіємо?! Адже воскрес Христос, а не ми. В тому то й справа, що воскресіння Христове безпосередньо стосується кожного з нас. Як через тілесного родоначальника людства Адама, який ввів у людську природу смерть, підкорилися закону смерті всі люди, з’єднані з ним через тілесне народження, — так у духовному родоначальнику Ісусові Христі воскреснуть усі, духовно відроджені Ним, з’єднані з Ним вірою (див. 1 Кор. 15: 20–22, 47–48). Те, що відбулося з Адамом, перейшло на весь людський рід. Тому те, що сталося з Ісусом Христом, у свій час звершиться над усім людством. Апостол Павло ясно і впевнено свідчить: “Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть” (1 Кор. 15: 22). Ми помираємо тому, що споріднені з Адамом померлим, а воскреснемо через те, що хрещенням з’єдналися з воскреслим Христом. Підсвідомо ми радіємо тому, що Син Божий Господь наш Ісус Христос оновив нашу занепалу природу, а це означає, що ми воскреснемо тілами для життя вічного. Померлі продовжують існувати душею, оскільки вона створена безсмертною за своєю природою. Але, живучи на землі, людина чинить добро чи зло не тільки душею, а й тілом, — тому тіло також повинно або блаженствувати, або страждати у вічності, відповідно до того, яким було проваджене життя на землі. Тому нас не повинно турбувати питання: воскреснемо ми чи ні. Якщо Бог сказав: воскреснуть усі люди, — значить, так і станеться. Воскресне кожна людина, незалежно від того, вірить вона в це чи не вірить. Загальне воскресіння залежить не від людини, а від Бога, від Його всемогутності. Спаситель наш Ісус Христос твердо обіцяв: “…Я живу, і ви будете жити” (Ін. 14: 19). Переважна більшість людей не думає про вічне життя, про воскресіння. Вони присвячують себе тимчасовому, земному,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
