“Суспільство відгукнеться на пропозиції Громадської гуманітарної ради та ініціативи Президента”. Актуально · с. 2сторінка оригіналу ↗
ПОДІЯ 2014-й — Рік Тараса Шевченка
Слово Просвіти, №15 за 2012 рік
5 квітня відбулося засідання Громадської гуманітарної ради з питань підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка під головуванням Президента України В. Ф. Януковича.
Місцевим органам виконавчої влади рекомендовано доопрацю& вати плани заходів із підготовки та відзначення 200&річчя від дня на& родження Тараса Шевченка відпо& відно до президентських ініціатив, зокрема передбачивши здійснен& ня ремонтних і реставраційних ро& біт, благоустрій і впорядкування об’єктів, пов’язаних з ім’ям Т. Г. Шевченка, створення інтерактив& них музейних експозицій, присвя& чених Великому Кобзарю, облад& нання приміщень відповідних му& зеїв сучасними засобами охорон& ної сигналізації та музейним устат& куванням. Президент В. Янукович у виступі зауважив, що центральні та місцеві органи виконавчої влади в установ& леному порядку мають сприяти громадським та благодійним орга& нізаціям у їхній діяльності щодо вшанування пам’яті та популяриза& ції творчості Тараса Шевченка, зок& рема встановлення пам’ятників видат& ному Українцю.
про життя й творчість Тараса Шевченка, до створення якого ще в дев’яностих були залучені Іван Дзюба, Борис Олійник, Богдан Ступка. Цей багатосерійник, якому віддав значну частину свого життя відомий кінорежисер Станіслав Клименко, після його смерті залишився незавершеним, хоча є сценарії наступних серій, зокрема, про Кирило-Мефодіївське братство, заслання та останні роки життя Тараса Григоровича. Сподіваємося, ми завершимо цю роботу, яку ще й досі мають змогу бачити глядачі телеканалів “Культура”, “Рада”, “Малятко”, київських каналів. А серія “Варвара Репніна” стала окремим художнім фільмом, зокрема й завдяки яскравій акторській грі виконавців головних ролей Галини Стефанової й Тараса Денисенка. Сподіваємося, що цей художньо-просвітницький серіал буде завершено, адже він необхідний усім, хто пізнає правдивого Кобзаря — без нальоту хрестоматійного глянцю та намагань прикрасити його образ сучасними постмодерністськими домислами. Ця харизматична постать дана нам для того, аби ми “вчились так, як треба”, вчитуючись, вглядаючись у кожну деталь його Долі і Творчості. Так само варто повернути на екран нашого національного телебачення “Кобзареву світлицю”, яку створював незабутній Борис Гривачевський. Завдяки його журналістському таланту мільйони українців мали змогу побачити всі місця, пов’язані з Тарасовими стежками в Україні та поза Україною, побувати в музеях його імені. Борис Гривачевський збирав у телестудії десятки іменитих сучасників, які відкривали глядачам оту невидиму присутність Шевченка в моральній атмосфері суспільства, яка робить нас кращими, згуртованішими. Тож я звертався до Президента та членів Громадської гуманітарної ради з проханням повернути “Кобзареву світлицю” в національний телепростір, показати записи передач Бориса Гривачевського і дати нове життя його ідеї. Це необхідно сьогодні всім. — Саме в телепрограмах Бориса Гривачевського у серпні 2003 року, коли в українському суспільстві чітко означилися тенденції розколу, Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка виступило з ініціативою про всенародний збір добровільних пожертв на спорудження біля Чернечої гори в Каневі Тарасової церкви. Уявлялося, що саме храм, збудований усім миром задля миру і взаєморозуміння, стане символом єднання українців усього світу, людей доброї волі, кому небайдужа доля України в третьому тисячолітті… — Суспільство охоче відгукнулося на цю пропозицію — без поділу на схід і захід, конфесії і віросповідання, політичні уподобання й антипатії, виявивши громадянську зрілість і готовність до спільних дій, які свідчать, що Бог і Україна єдині. Імена кожного із жертводавців були зафіксовані на сторінках газети “Слово Просвіти”, як і сума кожного внеску, іноді символічна, але дуже важлива для справи і людей. Тисячі громадян, а серед них пенсіонери, школярі, найвідоміші діячі літератури і мистецтва зібрали дев’ятсот шість тисяч двісті сімдесят гривень 02 копійки. Цієї суми вистачило для того, аби замовити й виготовити проект Надбрамної церкви — Тарасового Храму, неподалік сходів, що ведуть до Могили Т. Г. Шевченка (автор Антонюк А. Є., директор інституту “УкрНДІпроектреставрація”) та, на побажання шевченкознавців, працівників заповідника, проект реставрації дерев’яної церкви Покрови Пресвятої Богородиці (на обидва проекти витрачено 671214 грн. 54 коп.). У червні 2005 року, розглядаючи Генеральний план розвитку Шевченківського національного заповідника в м. Канів, Комітет із питань культури і духовності ВР прийняв рішення про те, аби будівництво надбрамної Тарасової церкви та Церкви Покрови в урочищі Монастирок включити в план формування території Заповідника (тодішній голова Комітету — Л. Танюк), на його землі і передати у власність Заповідника. У травні 2005 року, зліва від сходів, заклали пам’ятний знак-камінь із написом “Тут буде споруджено Тарасову Церкву — Церкву єднання” у присутності тодішнього найвищого керівництва держави. Але далі справа з місця не зрушила. Ініціатори зведення Тарасової церкви — просвітяни і всі, хто їх підтримав, змушені були припинити збір коштів і висока ідея про Храм Кобзаревого духу і всеукраїнського братолюбства залишалася без відповіді, хоча нині, в переддень 200- річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, актуальна як ніколи. Тому я звернувся до Президента і Гуманітарної ради з проханням сприяти акції “Збудуймо Тарасову церкву”, яка має широку народну підтримку. Мене почули, і за результатами засідання в Протокол було внесено рішення: опрацювати питання щодо підтримки ініціативи Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка про спорудження у м. Каневі Черкаської області Тарасової церкви. Впевнений, що сприяння і добра воля Президента є запорукою того, що позаконфесійна Тарасова церква постане до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Для тисяч українців, що підтримали просвітянську акцію, це об’єднавча і високодуховна дія на підтвердження любові до нашого Пророка і віри у святу й непереможну єдину Україну.
Власкор “СП”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
