11 “Місцеві торгаші почали називати свої наливайки, забігайлівки і кафешки словом “Хохол”. · Читацьке віче · с. 11сторінка оригіналу ↗
Прощай, друже
Слово Просвіти, №15 за 2013 рік
Не стало Віктора Лісовола. Печально обізвалася струна в бандурі. 5 квітня 2013 року на 82-му році життя, не пересиливши муки хвороби, пішов у засвіти відомий кобзар, заслужений працівник культури України, автор музики славетної пісні зі словами: “Наливаймо, браття, кришталеві чаші, щоб шаблі не брали, щоб кулі минали голівоньки наші”, яка стала воістину народною — Віктор Іванович Лісовол. Син полтавської землі, він із дитинства був залюблений в отче слово і спів рідного краю. І хоча мав диплом інженера-механіка, однак найбільшою його любов’ю і притягальною силою була бандура, українські пісні та думи. Саме вони його вели дорогами життя. У його творчому літописі — праця в Національній капелі бандуристів України та в багатьох хорових колективах. Віктор Лісовол — незаперечний авторитет кобзарського гурту. Його спів і гра на бандурі зачаровували не одну аудиторію, та ще композиторський хист — написав багато пісень на слова Т. Шевченка та сучасних поетів і блискуче їх виконував. Найбільшу славу В. Лісоволу принесла пісня “Наливайте, браття, кришталеві чаші”, яку створив із поетом Вадимом Крищенком. Під звуки цієї пісні крокує українське військо, вона в репертуарах сотень виконавців, ансамблів, хоро-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
