“Найвикривальніші поезії Т. Шевченка друкувалися тільки за кордоном”. · 12 Шевченкіана · с. 12сторінка оригіналу ↗
«Кавказ» мовами народів Кавказу
Слово Просвіти, №15 за 2013 рік
Шановна редакціє! Ми готуємо унікальний збірник: “Т. Г. Шевченко. Поема “Кавказ”. Переклади мовами народів світу”. Маємо вже 74 переклади. Від Англії до Японії. Один із розділів матиме назву “Кавказ” на Кавказі”. Про нього йдеться в нашому матеріалі.
Олеся ПОНОМАРЕНКО, кандидат філологічних наук, науковий працівник Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ;
Костянтин ХОМЕНКО, лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Степана Руданського, м. Вінниця
18 листопада 1845 року в Переяславі Т. Шевченко написав поему “Кавказ”. У липні цього ж року в Чечні загинув друг поета художник Яків де Бальмен. Це сталося під час Даргинського походу великомасштабної загарбницької акції, очолюваної лютим генералом О. П. Єрмоловим, аби зламати опір народів Кавказу російським завойовникам. Відтоді уже понад півтора століття Шевченків “Кавказ” непохитно в лавах борців за незалежність гноблених народів, за їхню волю, зокрема і на Кавказі. Абазинською твір переклав відомий поет і перекладач, народний поет Карачаєво-Черкесії Мікаель Чикату-Чхотуа, палкий шанувальник творчості Т. Шевченка. У листі від 25.05.2005 року пише: “Я з дитинства люблю великого Тараса Шевченка! Люблю Україну!” 1977 року побував у Каневі, уклонився могилі українського поета на Чернечій горі. Крім поеми “Кавказ”, переклав “Заповіт” та вступ до балади “Причинна” — “Реве та стогне Дніпр широкий”. Відтворив рідною мовою вірш С. Руданського “Повій, вітре, на Вкраїну”. У сонячній Абхазії “Кавказ” уперше опубліковано у виданні: “Шевченко Т. Зібрання творів” — Сухумі, 1939 р. Його переклав Дмитро Гуліа — абхазький поет, учений і громадський діяч, народний поет Абхазії. Йому також належать переклади поезій “Заповіт”, “Мені однаково, чи буду”, “Не завидуй багатому”, “Маленькій Мар’яні”, “Молитва” (“Царям, всесвітнім шинкарям”), що увійшли до абхазького видання творів українського поета. Написав передмову до цього видання, присвятив Шевченкові вірш “Великий Тарасе!” (1941), опублікував кілька статей про поета, 1938 року відвідав Шевченківські місця в Україні, уклонився його могилі на Чернечій горі. Переклад “Кавказу” аварською мовою належить Ахмеду Гамзатову — поету і вченому-методисту. Він заслужений учитель Дагестану, старший науковий працівник науково-дослідного інституту педагогіки (Махачкала). Уперше надруковано в газеті “Хіакънат” — 28 квітня 2006 р. Публікацію поеми “Кавказ” супроводить коротке вступне слово Курбана Акімова. Уривок із цієї ж поеми переклав також Омар-Гаджі Шахтаманов, який опубліковано в альманасі “Гьалмагъдеш” — 1964, № 1. Шеріф Шеріфов — поет кількісно невеликого агульського народу, який населяє Агульський район Республіки Даге стан. Він
“Тарас Шевченко “Кавказ”. Поема. Переклади мовами народів світу” — Київ, 2003 р.
один із засновників рідної літератури. Автор поетичних збірок “Далекі зорі”, “Бажання” та ін., пройнятих любов’ю до природи і людей рідного краю. Крім поеми “Кавказ” переклав агульською мовою вірші Т. Шевченка “Не женися на багатій”, “Чого мені тяжко, чого мені нудно”, “Пророк” і вступ до балади “Причинна” — “Реве та стогне Дніпр широкий”, а також “Любіть Україну” В. Сосюри та “Повій, вітре, на Вкраїну” С. Руданського, які увійшли до відповідних антологій одного вірша мовами народів світу, виданих у Києві. Над адигейським перекладом “Кавказу” водночас працювали три видатні постаті адигейської літератури. Вперше цю поему вони опублікували у виданні “Поэмхэмрэ. Стихыхэмрэ” — Майкоп, 1939 року.
Мурат Джанчатов — поет, прозаїк, перекладач творів О. Пушкіна, І. Тургенєва, М. Горького, Л. Толстого, В. Панової, О. Корнійчука. Зі спадщини Т. Шевченка, крім “Кавказу”, в співавторстві з Р. Меркицьким та С. Начем видав згадану збірку, до якої увійшли також поеми “Катерина”, “Наймичка”, вірші “У Бога за дверима лежала сокира”, “І виріс я на чужині”, “О люди! люди небораки”, “Сон” (“На панщині пшеницю жала”), “Не молилася за мене”. Рашид Меркицький — адигейський поет і перекладач. 1942 року гітлерівці розстріляли поета-патріота в його рідному аулі Натухай. Переклав поему “Катерина”. Нач Саліх — поет-перекладач. У співавторстві з М. Джанчатовим та Р. Меркицьким відтворив рідною мовою згадані поеми і вірші Т. Шевченка. В Азербайджані над перекладом “Кавказу” працював відомий поет і літературознавець Аббас Абдулл-огли. Його переклад вміщено у книжці “Фикирлэрим… дилэклэрим” — Баку, 1973 року, а також у виданні “Тарас Шевченко “Кавказ”. Поема. Переклади мовами народів світу” — Київ, 2003 року. Він автор статей про творчість Т. Шевченка та її популяризацію в Азербайджані, зокрема: “Шевченківські дні в Азербайджані” (1968), “Образ Шевченка в азербайджанській радянській літературі” (1969), “Перші радянські переклади Шевченка в Азербайджані” (1971). Про великого Кобзаря йдеться і в монографії Аббаса Абдулли “Азербайджансько-українські літературні зв’язки” (1982). Узяв участь у 15 і 16 наукових Шевченків-
Під час перебування в Україні поет читав свій твір землякам. У грудні 1846 р. Шевченко передав поему А. Міцкевичу через Савича, який їхав за кордон. Вперше її опублікували за кордоном у збірці “Новые стихотворения Пушкина и Шевченка”. У Державному архіві Київської області особливе місце посідають унікальні документи. Се-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
