“М’яка позиція у перемовинах із бандитами щодо питань територіальної цілісності неможлива”. 9 Читацьке віче · с. 9сторінка оригіналу ↗
Як зупинити вчорашніх? Терористів треба знешкодити
Слово Просвіти, №15 за 2014 рік
Борис ДОМОЦЬКИЙ, педагог, краєзнавець, член “Просвіти”, м. Новгород-Сіверський Чернігівської обл.
І дарма, що кілька тижнів тому в залі районного будинку культури відбулися великі збори, на яких народ уперше за 22 роки існування держави вкривав ганьбою імена нинішніх очільників міської та районної влади. Ні, вони ніколи добровільно не підуть на політичний спокій, бо їм хочеться вічно сидіти у кріслах — зручних і теплих, здобуваючи особистий зиск на десятиліття вперед. Гінці — наближені до районного керівництва — пішли “по людях”. З папірцями. На підтримку чинного голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації В’ячеслава Кауфмана. Люди, що роками очолювали район та втілювали в життя ганебні закони Януковича—Азарова, хочуть продовжити руйнівну діяльність. І їм здається, що час зітре з пам’яті все, що вони робили, виконуючи програму рідної партії під гаслом “Покращення життя вже сьогодні”! Думалося, що навряд чи хто згадає, як зганяли вони посеред ночі знедолених від жебрацтва бюджетників Новгород-Сіверщини до автобусів, щоб вирушити під керівництвом голови адміністрації на “Антимайдан”. Що забудеться все паскудне, яке вони створювали закриттям та руйнацією сільських шкіл, дитячих садочків, невиплатою місяцями заробітних плат… І все — аби зібрати кошти на золотий унітаз Януковича, чергову автівку його сину чи куму, кімнатну каплицю Пшонки чи …надцятий (?) кілограм золота для енергетичного міністра з “проффесіоналів”. Не кажучи вже про Новгород-Сіверський. “Грем’яч” — креативний символ нечуваної за розмахом крадіжки у районі бюджетних коштів. Це коли за підсумками журналістського розслідування “десь поділося аж 4,8 мільйона гривень”, які мали б піти на ремонт школи. Хотіли пошити всіх у дурні, та все вилізло на поверхню. На жаль, кінці поки що у воді.
Новгородом-Сіверським ходять, їздять на службових автівках, велосипедах та соваються коридорами поверхів “білого дому”, збираючи підписи, до останнього “прєданниє дєлу” контрреволюції авторитети. Це така собі напівсекретна компанія з табору “вчорашніх та вічних”.
Сьогодні новгород-сіверська стара гвардія ожила. І замість того, щоб стати на коліна та покаятися перед учасниками Майдану та пам’яттю Небесної Сотні, вони думають про реванш! Тож ми знову постали перед реаліями, коли ВО- НИ або “купують” собі “портфелі” на продовження владних повноважень, або ми — громада — з вірою у справедливість ідей Майдану перекриємо дорогу політичним аутсайдерам до цього шабашу. Революція перемогла. Однак поруч — контрреволюція. Вона живе у думках та вчинках тієї влади на місцях, яка не відійшла. А ще — ворог зовнішній, підкріплений п’ятою колоною. Усе переплуталося, бо впродовж років ішло в єдиній антиукраїнській ході. Але старий мотлох, за вимогою Майдану, має піти на звалище. Слава Україні!
Д. СНЄГИРЬОВ, співголова ГІ “Права Справа”
Мої думки з приводу ситуації в Луганську. Терористи захопили будівлю СБУ, знищили державні символи, масово озброюються і закликають до повалення існуючого ладу і прямої військової інтервенції. Що має робити в такій ситуації влада у будь-якій гідній країні? Звісно ж, створити антитерористичний штаб і придушити спробу державного заколоту. Всі перемовини з озброєними нападниками повинні вестися лише про час звільнення захопленої будівлі та повне роззброєння як гарантії збереження їхнього життя. Усі інші умови і переговори свідчитимуть лише про одне: слабкість існуючої влади і можливість компромісу з нею з метою подальших захоплень держбудівель. Розмови про гуманність мають місце лише в суді, де врахують свідчення та співпрацю з владою учасників незаконних військових формувань. Саме з такими військовими формуваннями ми і маємо справу. Це не аматори й не бойскаути, які вирішили погратися у військово-патріотичну гру “Зарница”, одним із завдань якої було захоплення будівлі СБУ.
Треба облишити всі розмови про можливе військове втручання Росії, яка, мовляв, прийде на захист проросійськи налаштованим громадянам Сходу України. По-перше, у них немає підстав. Усе, що відбувається — це суто внутрішні проблеми України, а по-друге — Росія сама не зацікавлена у відкритому збройному протистоянні з Україною. Усі ці переміщення військ на кордоні — не більше як психологічний тиск на уряд України та демонстрація моральної підтримки сепаратистам, які шляхом захоплення будівель і шантажу намагаються перевести питання в площину політичну, а саме: проведення референдумів, які дадуть юридичні підстави для введення російських військ на територію України. Виходячи з усього комплексу цих питань, представникам центральної влади треба зайняти жорстку позицію щодо тих осіб, які здійснили кримінальний злочин — захоплення будівель і закликають до зміни існуючих кордонів. М’яка позиція у перемовинах із бандитами щодо питань територіальної цілісності неможлива. З терористами не сідають за стіл переговорів. Їх знешкоджують.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
